Цього року літні Олімпійські Ігри (офіційна назва "Ігри XXXI Олімпіади") проходять з 5 по 21 серпня в далекому і сонячному Ріо-де-Жанейро (Бразилія). В 42 олімпійських дисциплінах 10 500 атлетів з 206 країн намагаються взяти 306 комплектів нагород. Незважаючи на складну ситуацію в нашій країні, все ж наші атлети гідно представляють Україну в цьогорічній Олімпіаді.
   

    Та цього року увага багатьох мринчан прикута до телеекранів та різноманітних ЗМІ не просто так. Кожен з нас, хто цікавиться спортом, знає що серед 206 спортсменів з України є і наша Оля, тому ми так жадібно прислухаємось до імен та вдивляємось в обличчя наших спортсменів, що представляють нашу Вітчизну на найбільшому спортивному поприщі Світу.  Всі мринчани дуже добре знають сім'ю Голодних та особисто її, адже вона виросла в Мрині, посеред нас навчалась в простій сільській школі, де й були помічені її видатні спортивні можливості у спортивній дисципліні зі штовхання ядра. Участь в мринській секції під керівництвом видатних місцевих спортсменів заклала в Олі жагу до перемог та бажання отримувати професійну спортивну освіту. Таким чином, Оля Голодна успішно вступила та завершила навчання в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, взяла участь і низку перемог в численних змаганнях за кордоном.

    Скажу з впевненістю, що Оля звикла перемагати і ми переконані, що в Україні та на теренах найближчого зарубіжжя їй просто немає рівних (і це не літературне перебільшення а факт, доведений її перемогами та кропіткою працею над собою). Всі мринчани неймовірно пишаються досягненнями Олі, нас переймає гордість за її самовідданість спорту, за здоровий спосіб життя та за її досягнення.

      І вже вчора 12 серпня в кваліфікаційному змаганні Оля намагалась пройти до основного кола. Проте, перша участь в Олімпіаді її дещо засмутила, адже наша чемпіонка розраховувала на перемогу і результат в штовханні ядра на 16.87 метрів дозволив їй зайняти лише 27 місце з 36.

    Стосовно цього Оля дала дуже мужню і гідну відповідь: "Вся відповідальність лежить на мені ..." .

Читаємо на сайті легкої атлетики України:

  Я їхала до Ріо не на відпочинок по туристичній путівці. Я їхала сюди показувати високий результат! Була готова на нього. Чудово розумію, що на призові місця я не претендувала, але потрапити у фінал дуже прагнула.
  Дорогою у мікст-зону намагалася зрозуміти, що зробила не так, де помилилася. Але все марно. Самопочуття хороше, виспалася, добре готова… Можливо, зіграв роль довгий переліт, але навряд. І керівництво нам пішло на зустріч: як ми і просили, нас забезпечили поїздкою саме під старт – прилетіли напередодні зранку.
  У першій спробі ядро було мокре, воно просто вилетіло. Але вже другу виконала ніби добре, тільки вниз «задавила». Можливо, мені ще не вистачає досвіду виступів у кваліфікації. В Україні учасниць зазвичай небагато і відразу проводиться фінал. Ми звикли штовхати по шість спроб. Було б їх тут більше, може, і змогла б себе реалізувати. Не можу зрозуміти, що не так, як не намагаюся. Я була готова показувати свій результат і виходити в основне коло. Але після бою кулаками не махають. І що б не було причиною такого мого виступу, вся відповідальність за цей результат лежить лише на мені.

     В будь-якому разі я, як і багато моїх співгромадян, дуже пишаюсь Олею, адже її участь в Олімпіаді це дуже великий успіх і серйозний приклад для наслідування для багатьох поколінь, особливо - для мринчан.

    Напевно, така доля чемпіонів та переможців, що на їхньому життєвому шляху з'являються  складнощі та перепони, котрі вони долають, роблячи над собою зусилля, на котрі не спроможні більше ніхто в світі. Думаю, що продовжу думку багатьох словами: це лише перша спроба підкорити Олімп. Лишається лише побажати нашій чемпіонці сил та віри в себе задля досягнення нових висот !

_{Автор статті: Байда М.В.}