Питання легалізації трудових відносин є актуальним питанням сьогодення. Тому що від офіційно нарахованої заробітної плати та відповідно від сплачених соціальних внесків залежить набуття людиною страхового стажу.

Відповідно до діючого законодавства страховий стаж – це період, протягом якого працівник підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню та за який сплачені щомісячні страхові внески в сумі, яка не може бути меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

На жаль, є випадки, коли роботодавець не сплачує страхові внески за своїх найманих працівників, тобто платить заробітну плату «в конвертах», а отже, ці періоди не враховуються до страхового стажу людини та не включаються як заробіток для розрахунку розміру пенсії.

Фізичні особи-підприємці, зокрема й ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність; члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах не є виключенням і теж повинні сплачувати єдиний соціальний внесок не менше мінімального розміру (1039,06 грн).

Як свідчить практика, вищезазначені категорії громадян зазвичай не звертають уваги на існуючі проблеми й дізнаються про них тільки при виході не пенсію. Тож, звертаємо увагу, що громадяни України мають право на призначення пенсії за віком у 2020 році за наявності страхового стажу не менше 27 років.

З 2000 року в Україні діє система персоніфікованого обліку, яка надає можливість кожній застрахованій особі безоплатно отримувати особисту інформацію, а саме: з якої суми заробітної плати, скільки та за який період сплачено за неї внесків до Пенсійного фонду. Отримати ці відомості можна на порталі ПФУ.

Також звертаємо увагу роботодавців на те, що вони несуть персональну відповідальність за належне оформлення трудових відносин з працівником, а увагу найманих працівників на те, що офіційна заробітна плата є гарантією отримання соціальних виплат, а в майбутньому – гідної пенсії.