Несе у оберемках квіти.
Прийшла до нас ота пора,
Коли на вроки - знов спішити.
Летять з батьківського двора
В дорогу знань плекані діти.
Їх радо витель забира,
Хоч у душі - вчорашнє літо.
Їм так не хочеться вставать:
Комусь - на лекції у юне жито,
Чиясь в коханні голова,
Комусь - спішить усіх навчити.
То ж всім вам Бог допомога:
Людиною учитись завжди жити,
Щоб тих ніхто не забував,
Хто Батьківщину вчив любити.
З Днем знань, мої дорогі мринчани ! Вітаю всіх юних односельчан з золотим вересневим святом. Бажаю вам наполегливості, старанності, відповідальності, любові до Батьківщини. Також адресую свої привітання і для моїх дорогих наставників, мудрих і працьовитих колег: нехай вам завжди здоровиться, будьте кожного дня в доброму гуморі та винагороджені гідною вдячністю (в т.ч. і від Держави), допомагай вам Бог і ніколи не переставайте вірити в своїх учнів, адже ви ведете їх світлою і чистою дорогою добра.
Щиро ваш, колишній вчитель Інформатики, Байда М.В.
(вірш автора)
(вірш автора)