10 січня Православна Церква згадує пам’ять 20 тисяч мучеників, які в Никомидії постраждали, священномученика Никодима, єпископа Білгородського та

преподобної Смарагди Ніжинської. 

Після відбуття терміну ув’язнення ігуменя Смарагда повернулася до свого монастиря й відразу взялася за ремонт монастирських будівель. Однак відносно спокійне життя сестер обителі тривало недовго. Вже 1927 року Ніжинський Введенський монастир було остаточно закрито, його храми та приміщення було передано під артилерійський склад, а черниць примусили розійтися по своїх домівках. 80 насельниць похилого віку, яким нікуди було повертатися, на чолі з ігуменею Смарагдою переселили до Козелецького Георгіївського чоловічого монастиря.[1]

1930 року матушку Смарагду було вдруге заарештовано, цього разу «за антирадянську агітацію». Стареньку ігуменю утримували під вартою в холодній камері, що остаточно підірвало здоров’я преподобної. Слідством складу злочину встановлено не було, й 1933 року матушку мусили звільнити. Ігуменя Смарагда разом із 4 сестрами поселилась у місті Козельці на приватній квартирі, де продовжувала свій чернечий подвиг. За спогадами сучасників, преподобна «була земним ангелом, в ній не було нічого земного, мирського, вона була благородна, мовчазна, несла людям мир Христовий».

Під час Великої Вітчизняної війни, коли німецькі окупанти дали можливість відкривати храми та монастирі, ігуменя Смарагда з сестрами повернулася у свою рідну обитель. Сестри застали монастир у спотвореному вигляді, але знову з благословення матушки взялися за ремонт. Уже восени 1941 року було відкрито Введенський собор, для якого силами сестер і богомольців було зроблено вікна, двері, іконостас тощо. У монастирі зібралося 18 насельниць. Священик монастиря протоієрей Василій Бугаєвський, який дивом врятувався в роки гонінь на Церкву, став звершувати регулярні Богослужіння.

У вересні 1943 року монастир було знов закрито, цього разу ігуменя Смарагда була змушена переїхати до Чернігова. Матушка оселилася неподалік від Троїце-Іллінського жіночого монастиря. У бесідах із сестрами, які подвизалися разом із нею, преподобна часто згадувала про свою рідну Введенську обитель і говорила, що настане час, коли монастирі та храми відкриють, а її останки будуть покоїтися в Ніжині, де пройшла більша частина її життя. Передбачивши свою близьку кончину, ігуменя Смарагда просила поховати її на чернечому кладовищі, при цьому просила, щоб труну закопували неглибоко, оскільки доведеться її двічі переносити. Ці слова були незрозумілі присутнім, але коли 10 січня 1945 року преподобна Смарагда мирно відійшла до Господа, її прохання виконали.[1]

1969 року міська влада Чернігова ухвалила рішення закрити монастирське кладовище і влаштувати на його місті парк. Родичам запропонували перенести тіла покійних на щойно відкрите кладовище «Ялівщина». Тоді й згадали пророцтво матушки. Копати довелося недовго, оскільки труну було знайдено на глибині всього 1 метру. Коли монахині закритого Чернігівського Троїцького жіночого монастиря на чолі з майбутньою настоятелькою Єлецького жіночого монастиря Чернігова ігуменею Амвросією (Іваненко) відкрили труну преподобної Смарагди, були вражені побаченим — її тіло виявилося нетлінним.

1998 року преподобну Смарагду було реабілітовано.[2]

16 листопада 2011 року з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира відбулося перепоховання чесних останків колишньої настоятельки Ніжинського Введенського жіночого монастиря ігумені Смарагди з кладовища “Ялівщина” міста Чернігова на територію Ніжинського Введенського жіночого монастиря.[1]

8 травня 2012 року Священний Синод Української Православної Церкви постановив (журнал № 32 від 8.05.2012) причислити до лику святих подвижницю благочестя ігуменю Смарагду (Онищенко), а останки її вважати святими мощами. Також ухвалено пам’ять святої преподобної Смарагди Ніжинської, сповідниці звершувати в день її прославлення.[4]

3 травня 2014 року у Введенському жіночому монастирі відбулися урочистості з нагоди прославлення в лику святих преподобної Смарагди Ніжинської, сповідниці. З благословення Місцеблюстителя Київської митрополичої кафедри митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія Божественну літургію очолив керуючий справами Української Православної Церкви митрополит Бориспільський і Броварський Антоній. Чесні мощі преподобної Смарагди Ніжинської будуть постійно перебувати у Введенському жіночому монастирі.[5]

10 травня 2014 року Преосвященніший Єпископ Ніжинський і Прилуцький Іриней освятив Успенський храм УПЦ (МП) та подарував ікону з часткою мощей преподобної Смарагди Ніжинської, яка народилася в Марківцях.[6]

19 червня 2014 року Священний Синод Української Православної Церкви під головуванням Місцеблюстителя Київської митрополичої кафедри Високопреосвященнішого митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія ухвалив благословити внесення імені преподобної Смарагди Ніжинської, сповідниці в місяцеслов Української Православної Церкви зі встановленням ще одного дня пам’яті 28 грудня / 10 січня (старий/новий стиль), у день її блаженної кончини (журнал №20 від 19.06.2014).[7

uk.wikipedia.org

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram.

Читайте також: Чудотворні ікони Ніжинського жіночого монастиря. Розповідь Ігуменії Антонії – http://pik.cn.ua/42932/chudotvorni-ikoni-nizhinskogo-zhinochogo-monastirya-rozpovid-igumeniyi-antoniyi/