— Я вже місця собі не знаходжу, — каже телефоном 4 червня Валентина Войтенко, мама Лілії. — Справа в тому, що у неї може бути психічний розлад. Рік тому розлучилася з чоловіком. Дуже це переживала. Лікувалася в психоневрологічній лікарні. Сказала: «Мамо, хочу змінити місце роботи». Внуку Дані 15 років, через рік поступати, випускний. Хотіла трохи підзаробити. Молодша донька Леся теж на заробітках у Польщі. Ліля раз поїхала, все нормально. Другий раз я не дуже хотіла, щоб їхала. Якраз весна, може бути загострення. Таблетки не приймала, казала, що все в порядку. Спочатку доньки працювали разом у Млаві. Тоді Ліля перейшла доглядати стареньку бабусю, а Леся разом з іншими дівчатами переїхала в місто Слава, ближче до Німеччини.
Кажуть, наші бачили Лілю першого червня у Млаві, в парку. З двома валізами, сумкою. Там же не так, як у нас, в парку ночувати не можна. Кажуть, до неї підходив охоронець. Та що казав, що вона відповідала, не знаємо.
— Телефони не відповідають?
— Ні. 31 травня з чужого польського номера дзвонила колишньому чоловікові. Я попросила номер, подзвонила. Слухавку взяв чоловік. Каже, підійшла подзвонила і пішла. Після цього зв’язок обірвався. Леся написала в інтернеті, мо’, хто бачив, що чув.
— У поліцію зверталися?
— Ще ні.
Я точно знаю, що Ліля у Млаві. Якби хто з наших її побачив, довів до автостанції, щоб сіла на автобус до Варшави. Там уже б пересіла чи пересадили на київський автобус. А тут вже ми її зустріли б.
— Гроші на дорогу є?
— Дівчата, які її бачили, казали, приблизно 600 злотих було. На наші це десь чотири тисячі. Цих коштів мало вистачити добратися додому.
Від редпакції:4 червня на сторінці Лілії у Facebook з’явився допис про те, жінка знайшлась і з нею все гаразд.Юлія Семенець, тижневик «Вісник Ч» №23 (1725), 6 червня 2019 рокуgorod.cn.ua