Жити, мріяти, здійснювати – за такою формулою живе відомий пасічник, голова громадської організації «Бджолярі Ніжинщини» Петро Балаш. Ще будучи зовсім юним, він знав, що просто існувати – даремно втрачений час, треба ставити перед собою завдання і їх вирішувати.
«А інакше сумно жити. Та і навіщо? Ви ж погляньте на бджіл: жодного дня ці Божі комахи не «сидять» без діла. Так і кружляють вони за надобністю. То я ще спостерігав, дивлячись як мій дядько Олександр  вправляється на пасіці, маючи у своєму хазяйстві 75 бджолосімей, і до душі мені припала та робота. Як то кажуть, що приємно мати справи з трудящимся, добросовісним колективом. І як би то не звучало, але для мене бджоли – приклад. Вони створіння Господа, котрі працюють на благо людей, не помишляють злого, а приносять тільки користь», – ділиться з журналістами Петро Іванович.
Петро Балаш вже більше 40 років працює з бджолами. І жартома каже, що кращих співробітників не знайти. «Вони надихнули мене на мрії, і всі збулись, хоч було їх і чимало», – усміхається пасічник і пишається отриманими нагородами. Серед них і Диплом за присвоєння звання Почесного пасічника України, Диплом  Почесного апітерапевта України, Диплом за вагомі здобутки в галузі бджільництва, Грамота за заслуги перед Українським народом.


Аби увіковічнити одного дали життя десяткам
От якщо говорити про мрію-мрію, то це створення у Ніжині парка, що носив би прізвище видатного українського бджоляра, вченого, педагога Петра Прокоповича. Ця людина заслуговує, звичайно, на безмежну повагу, адже він зробив неоціненний вклад у розвиток бджільництва і тепер ми маємо продовжувати його шлях, кожний на своїй малій Батьківщині. Мені подобаються наші бджолярі. Ми ж один за одного, як ота бджолосім’я, і якщо хтось пропонує ідею, всі обов’язково її підтримують. І мені у 2017 році спало на думу закласти на території Ніжинської ЗОШ №2 липовий парк. Ну звичайно, саме ці дерева дають чудовий мед з яскравим ароматом. То справжня радість для бджіл. І знову ж, й дітям радість, і бджолам, і нам той парк душу гріє. Буквально через декілька місяців на території парку було відкрито меморіальну дошку видатному бджоляреві Петру Прокоповичу. На цю подію з’їхались видатні бджолярі Чернігівщини і навіть Президент Спілки пасічників України, професор Києво-Могилянської академії Володимир Стретович. Це яскравий приклад спільної справи – увіковічення одного життя десятком нових.  Та навіть і на цьому бджолярі Ніжинщини не зупинились. Нами було ініційоване перейменування вулиці «Павліка Морозова» на «Петра Прокоповича». І треба зазначити, що таких вулиць на Україні лише чотири, і одна з них в Ніжині. Приємно.