Українська національна комісія з питань правопису 22 травня явила нам, українцям, новий “Український правопис”. Можна сказати, що з часів Незалежності це перший документ, в якому задокументовані ті правила і мовні норми, які вже були в нас і які з відомих причин (радянізація, зросійщення тощо) були витіснені, або ті, які з’явилися в процесі подальшого розвитку нашого суспільства, а відтак – і мови. Таким чином, заклик “Мова на часі”, який був особливо актуальний завжди, а останнім часом – й поготів, набув практичного втілення, повідомляє espreso.tv.
І досить обговорювати – свою мову треба знати!
Багато думок нині точиться навколо нових мовних змін, і це нормально. Будь-яке втілення треба обговорювати і доходити консенсусу, особливо якщо ці зміни стосуються життєво важливих сфер і галузей нашого життя. Мова – одне з найважливіших питань, тому й новий мовний документ сприйнявся жваво і піддався серйозній аналітиці. Комусь усі зміни подобаються, комусь – частково подобаються, а дехто – проти більшості змін.
Так було і з новими правилами правопису. Деякі слова, які, передбачалося, зазнають коригувань – такі як, приміром індик (индик) чи член (членкиня), стали мемами. Але в остаточній редакції цих змін нема, тому багатостраждаьльний індик так і залишився індиком.
Як там є, а все ж новий правопис прийнято і нам залишається лише ознайомитися (а хто не знав, то й вивчити, свою мову треба знати, і досить це обговорювати) з ним, прийняти як закон, і далі працювати над тим, щоб рідна мова нарешті зайняла гідне місце у житті кожного українця і в світі, як вона на це й заслуговує. Банально, але факт: у світі нашу мову люблять, знають і поважають, і нагадати про це собі чи комусь зайвим не буде.
Щодо основних “мінусів”, які приписує громадська думка новому мовному закону, – те, що він варіативний: багато слів матимуть по кілька форм, і це може заплутувати користувача мови, а особливо це складно буде вчити школярам. Звичайно, є правила на логіку – приміром написання слова з “пів”: де буде півлітра, а де – пів літра, ще треба буде подумати тощо.
Але! По-перше: закон достатньо демократичний: варіативність не вважатиметься помилкою. Хочете казати “любові” – кажіть “любові”, хочете – “любови” – кажіть так, помилкою це не вважатиметься. По-друге, на остаточне вивчення закону дається аж 3 роки – ну хіба що лінивий не вивчить його за цей час.
Тому, головне, що ми маємо зробити зараз, це все ж таки уважно прочитати новий “Український правопис”, бо нам за ним жити. Еспресо пропонує 12 цікавих моментів нового правопису, на які треба звернути увагу в першу чергу.
1. Фемінітиви, слова із “жіночими суфіксами”
Віднині можна і допускається писати всі посади, звання тощо і в жіночому роді: філологиня, правниця, директорка, учениця, поетеса, але не наполягається лише на цій формі. Але не буде помилкою писати, як і раніше: філолог, правник, продавець.
2. Числівник “пів” зі значенням “половина”
Раніше ми писали слова з “пів” по-різному: і через дефіс, і з апострофом, і разом. Віднині все буде значно простіше: якщо мається на увазі половина – писатимемо окремо. Цілісне поняття (півлітра (тобто пляшка води, горілки, соку) приміром, чи півхліба, півострів, півоберт) – разом. Але правильно буде “пів Європи”, “пів Києва” і “пів яблука”.
3. Икати чи ікати? Розставляємо всі крапки над “І”
Будемо писати літеру “и” на початку “в деяких власних і загальних назвах, що походять із тюркських та інших мов, відповідно до вимови в цих мовах”.
Цей пункт також достатньо варіативний, бо передбачає “власну творчість”: перевага залишається на боці літери “і”, однак перед приголосними “н” та “р” можна варіювати: “індик” та “индик”, “ирій” та “вирій”. Але на початку слів пропонується вживати “и”.
4. Поетична варіативність
Такі форми як “любові” – “любови”, “крові” – “крови” тепер будуть на наш вибір. Час покаже, які приживуться міцніше. Чомусь вбачається у відродженому закінченні “ви” особлива поетика, властива нашій мові…
5. Дифтонги
Також дуже демократичний пункт, бо можна говорити “катедра” і “кафедра”, “етер і ефір”. Або ж “авдиторія” і “аудиторія”, “павза” і “пауза”. Насправді ми і раніше мали у своїх мовних правилах цю норму, зараз просто розширилися можливості передавання буквосполучення “au” та пропонуються варіанти транслітерації.
6. “Ґ” – наша власна літера
Бо де ми ще таку бачили? У іноземних власних назвах, деяких іменах (Ґулівер, приміром) писатимемо тепер так. Хоча, знову ж таки, допускатиметься передавання звука [g] двома способами: як із використанням букви “г” так із використанням “ґ” , отож і “Гулівер” звучатиме!
7. Ми в етері?
Хто би не мріяв так запитати? То запитуйте, тепер можна! Або “в ефірі”, бо пропонується написання слів грецького походження, де зазвичай звук [th] передається літерою “ф”: “ефір “- “етер”, “міф”, “міфологія” – “міт” і “мітологія”, “Афіни” – “Атени”.
8. Йотування – наша давня мовна традиція
Звук [j] у сполученні із голосними буде передаватись буквами “є”, “ї”, “ю”, “я”: “проєкт”, “проєкція”, “траєкторія”, “фоє” тощо.
9. Велика буква
Великих букв тепер матимемо більше, як і слів з ними. Допускається написання з великої букви навіть тих слів, які ми раніше писали з маленької, але нині хочемо особливо акцентуватися на цьому слові: Мати, Земля, Незалежність тощо. Особливо наголошується на святах: День Незалежності України, День Соборності України і День Конституції України – з великої писати обов’язково. Так само, як і слова з релігійної тематики: Бог, Творець – тільки з великої. Посади чиновників віднині писатимемо з маленької букви, оскільки то лише посади.
10. Дефіси, лапки
Їх буде менше, і це також – тенденція до спрощення мови. Пропонується слова з першими іноземним частками писати разом: “попмузика”, “вебсторінка” “пресконференція”.
11. Сайти і компанії
Якщо поруч із назвою є родове слово – треба будуть лапки і назва писатиметься з великої літери: сайт “Вікіпедія”, компанія “Квітоманія”. Якщо родового слова нема – назва пишеться з маленької літери і без лапок: ґугл, твітер.
12. І ще багато цікавого
Приміром, у Кличній формі тереп буде “Олегу” і “Олеже”. І священник тепер писатиметься з подвоєнням НН.
Інститут мовознавства імені Олександра Потебні Національної академії наук України опублікував повний текст нової редакції Українського правопису.
А побажати хочеться насамперед просто прочитати “Український правопис”. Погодьтеся, бути грамотним – це питання №1 для кожної людини. Багато що проясниться і сприйметься по-новому і справедливо, бо, на переконання членів комісії, їхнє поновлення має наукове підґрунтя. Автори впевнені, що саме так ми зможемо повернутись до “питомої української мови”. Дуже багато залежить від нас – від того, як ми сприймемо новий проект, як відкоригуємо його в процесі користування. Недаремно новий правопис дає відповідну свободу вибору форм, правил, норм. Власне ж ми і є носіями та творцями мови!