Мешканці будинку №54г на вулиці Московській в Ніжині створили ОСББ всього чотири роки тому, в 2015-му, а вже через рік взяли участь в проекті ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» («Гарт» писав про це в №19 від 11 травня 2017 року). Капітальний ремонт під'їздів з встановленням металопластикових вікон та дверей, заміна інженерних мереж в підвалі.На поліпшення будинку в цілому пішло близько 506 тисяч гривень, 25 тисяч з яких оплатили мешканці 54-го. І ось після спільної участі в проекті вони ніяк не можуть зупинитися - щороку щось планують і покращують. Хоч тепер вже повністю за власні кошти. *- З того часу як ми взяли участь в проекті EC/ПРООН, наше життя кардинально змінилося, - каже глава правління ОСББ «Ніжинець» (саме так назвали своє об'єднання мешканці будинку) Людмила Коваленко. - Люди зрозуміли, що їхні гроші йдуть не комусь в кишеню, а вкладаються конкретно в будинок, в якому вони живуть. Щороку правління (а у нас в ньому аж дев'ять осіб - глава і по два представники від кожного під'їзду) звітує перед мешканцями. Ревізійна комісія (до неї входить три людини. Авт.) ретельно перевіряє документи. Тому всі спокійні. Разом плануємо, разом виконуємо. Ось облаштували клумби з садовими фігурками, висадили троянди. Спочатку, правда, їх у нас частенько крали. Зараз такого немає - біля під'їздів ми встановили відеокамери, тому знаємо, хто і коли приходив в наш двір і що робив.До речі, територія «Ніжинця» обнесена парканом з табличками «Приватна власність».- Їх ми повісили не для того, щоб лякати перехожих, - сміється Людмила Борисівна. - Більше року тому ми приватизували землю загального користування біля будинку. Зробили це першими в Ніжині, тому тепер маємо повне право вказувати тим, хто вирішив розпити спиртні напої на дитячому майданчику, щоб вони покинули межі нашого двору. До речі, цю дитячу площадку ми виграли в минулому році. На конкурсі міської ради наш будинок отримав звання «Кращого будинку Ніжина».Але найголовніше досягнення «Ніжинця», говорить Людмила Коваленко, - це те, що мешканці будинку за цей час стали дуже дружними.- Якщо раніше часом не знали, як звуть сусідів, то тепер всі спілкуються і дружать. Разом ми збираємося не тільки на збори, але і на свята.Тут і переходимо до найцікавішого. Для зборів і свят в 54-му будинку є окрема кімната. Так навіть не кімната, а цілий зал. Його жителі облаштували ... в підвалі. Разом з головою ОСББ спускаємося в підвал. Оглядаюся. Дивина! Тут облаштування, як в середньостатистичній квартирі. Єдине, що вказує на підвал, - занизька, в порівнянні з вулицею, температура.- Якщо в теплу пору року ще можна зібратися на вулиці, то взимку це досить проблематично. Пенсіонери взагалі цілу зиму сидять в квартирах. Ось ми і знайшли вихід з цієї ситуації, - пояснює Людмила Борисівна. - Зібрали гроші на фарбу, побілку і зробили невеликий ремонт в підвалі, а потім знесли туди хто що міг - килими, меблі, книги, посуд, текстиль. Тут ми не тільки збираємося на наради, а й організовуємо вечори. Наприклад, щороку урочисто проводжаємо в школу своїх першокласників і випускників. Купуємо їм подарунки, накриваємо святковий стіл, співаємо і танцюємо. Те ж і на великі свята - збираємося всім будинком. Діти готують танці, пісні, сценки. Хто захоплюється малюванням або пише вірші - вивішуємо їх роботи на стенді «Світ очима наших дітей». - Людмила Борисівна вказує на одну зі стін. - А тут у нас куточок видатних мешканців нашого будинку. Усі хто живе в ньому зараз, знають, хто з відомих ніжинців проживав тут раніше. Ще у нас є невелика бібліотека. Люди із задоволенням беруть звідси книги. Складаємо їх і в книжковій шафі і на спеціальних полицях, які облаштували на стінах, - Людмила Борисівна веде мене далі. - А це наша гордість - нагороди будинку. У 2018-му йому було 50 років, так навіть міський голова приходив нас привітати. Оскільки це був січень, то збиралися тут, в нашому підпільному залі, - посміхається голова. *- Якби не Люда, такого у нас точно не було б, - кажуть люди, яких зустрічаємо у дворі. - Вона все організовує, бігає, домовляється, ми ж її тільки підтримуємо.З головою ОСББ жителям «Ніжинці» дійсно пощастило, їх 71-річна (!) Люда має стільки енергії, що позаздрить і молодь.- Я ж спортсменка, - каже вона. - Свого часу працювала в спорткомітеті, так знаю, як організувати людей, як вибити допомогу. Так, це досить важко. У нашому будинку чотири під'їзди, 70 квартир. До кожного співвласника потрібно знайти підхід. Буває, так вже все набридне, що хочеться кинути. Але охолону - і знову за справу. Сидіти ніколи. У нас ще купа ідей, які потрібно втілити в життя. Ось зараз першочергове завдання - перекрити дах. Він у нас сильно протікає. Я сама залізла туди, подивилася, зробила відео для мешканців будинку і скинула в нашу групу в соцмережі. Разом вирішили: треба щось робити. В ідеалі хочемо взяти «теплий кредит», зараз чекаємо рішення банку. Якщо не вийде, будемо шукати інші програми. Більше глобальних проблем у нас немає. А на майбутнє, як ми і говорили два роки тому, хочемо від'єднати наш теплопункт від міської мережі і опалювати будинок електрикою.- Хоч це і заманливо, - каже Олександр Козій, який стежить за теплопунктом «Ніжинця». - Час минає, і ціни зростають. Насправді окремий пункт теплопостачання - це не такі вже великі гроші. Просто в нашому теплопункті потрібно встановити кілька індивідуальних котлів. Скільки точно це буде коштувати, сказати не можу, тому що у нас немає проекту. Зробимо дах - побачимо, що робити далі. Хоча і зараз, завдяки термомодернізації, ми добре економимо. За тепло в середньому платимо 36-37 гривень за квадратний метр. Для порівняння: в таких же будинках на вулиці Амосова плата становить 56-57 гривень. Ніхто не вірить, що таке може бути без будь-яких накруток лічильника. Але у нас все по-чесному.В останні роки в «Ніжинець» часто приходять на екскурсію. Багатьом хочеться перетворити свій будинок в такий же. Адже і в під'їздах тут дуже красиво - кожен має свій колір, стіни на сходових майданчиках декоративно оформлені, на підвіконнях - квіти. Жителі кількох ніжинських багатоповерхівок навіть пропонували Людмилі Коваленко стати головою ОСББ і у них.- Я відмовилася. Не хочу, - зізнається вона. - Вважаю: щоб бути ефективним керівником ОСББ, потрібно добре знати будинок, всі його проблеми. Тут я живу, тому і знаю кожну дрібницю, а чужі будинки ... Та й не хочеться витрачати свій час на інших. Ще й в своєму будинку можна багато чого придумати, були б тільки ресурси і ентузіазм.mynizhyn.com за матеріалами Катерини Дроздової, «Гарт» №39 (2947) від 26 вересня 2019