4 серпня, у неділю, о 9 год. у Ніжині відбудеться покладання квітів до пам’ятника Марії Заньковецької з нагоди 165-річчя з дня народження видатної української актриси (сквер ім. М. Заньковецької).Також, у селі Заньки, що на Ніжинщині, скоро пройде районне фольклорно-мистецьке свято "Скарбниця зоряних талантів".Марія Костянтинівна Заньковецька (справжнє прізвище — Адасовська) народилася 4 серпня (23 липня ст. с.) 1854 року в селі Заньки, нині Ніжинський район. Була п'ятою дитиною у багатодітній родині збіднілого дворянина Костянтина Костянтиновича Адасовського та міщанки з Чернігова Марії Василівни Нефедової.З десяти років Марія почала навчання у приватному пансіоні Осовської в Чернігові.В 1871 чи 1872 у сімнадцять років вона стала дружиною артилерійського офіцера Хлистова й опинилася в Бессарабії, у фортеці Бендери (місто в Молдові, порт на річці Дністер). За інформацією Ігоря Шарова, згодом чоловіка перевели служити в Свеаборг, і у Марії Костянтинівни з'явилась можливість їздити до Гельсінгфорса і брати уроки співу в місцевому відділенні Петербурзької консерваторії, у професора Гржималі. Всі захоплювалися її чудовим голосом, але, на нещастя, уже в перший рік праці на сцені вона захворіла в Харкові на дифтерит, після якого тембр колись такого сильного меццо-сопрано значно змінився на гірше. Порятунком лишалася сцена. Через деякий час саме ця найсильніша пристрасть її життя змусила порвати з сім'єю і всю себе присвятити сцені.1876-го вийшла на сцену ніжинського театру. До кінця свого життя не поривала зв'язків з театральним колом Ніжина, де вона мешкала постійно протягом 1902–1924 та з перервами, повертаючись після гастролей, до 1932. У Ніжині вона мала свій будинок, який зберігся дотепер.27 жовтня 1882 у міському театрі Єлисаветграда (нині Кропивницький) під орудою Марка Кропивницького розпочався творчий шлях видатної української актриси. Вперше на професійній сцені вона зіграла роль Наталки («Наталка Полтавка») Івана Котляревського.Пізніше Марія Заньковецька (вона взяла цей псевдонім на згадку про щасливе дитинство в рідному селі Заньки) працювала в найпопулярніших і найпрофесійніших українських трупах Марка Кропивницького, Михайла Старицького, Миколи Садовського, Панаса Саксаганського, Івана Карпенка-Карого.В її репертуарі більше 30 ролей на сцені. Це переважно драматично-героїчні персонажі.Актриса створювала образи, проникнуті справжнім драматизмом і запальною комедійністю. Вона уславляла своєю грою звичайних простих людей, розкриваючи безмежність їхніх душ. Маючи чудовий голос — драматичне сопрано, незрівнянно виконувала у спектаклях українські народні пісні. 1922-го Україна урочисто відсвяткувала 40-річчя діяльності М. К. Заньковецької. Їй першій у радянській України уряд присвоїв звання Народної артистки республіки.Останні роки свого життя Марія Заньковецька жила з родиною своєї племінниці Наталії Олександрівни Волик (Адасовської) у Києві в будинку по вул. Великій Васильківській, 121.Померла 4 жовтня 1934. Похована в Києві на Байковому кладовищі. Пам'ять про провідну зірку українського театру кінця ХІХ і початку ХХ століть Марію Заньковецьку буде жити віки.mynizhyn.com за матеріалами з відкритих джерел