Десь випало, правда, малесеньке Міністерство ветеранів.
З точки зору молодіжної політики, яка формується Радою Європи і яка розвивається в країнах ЄС, таке об’єднання може дати гарний формат, який дозволить швидко організувати розгалужену мережу молодіжних центрів та побудувати національну сітку інформаційних молодіжних пунктів.
Саме в підпорядкуванні Мінкульту є близько 18 тисяч дитячо-юнацьких бібліотек. Їхній апгрейд, який почасти вже робиться на місцях, дозволить забезпечити вільні молодіжні простори і центри в достатній кількості по всій країні.
Тобто саме той “простір для самореалізації” молоді, типовий для країн ЄС, який фігурував у передвиборчій програмі.
А створення на їхній базі системи молодіжної інформації дозволить охопити офлайн практичну усю молодь України.
Якщо в єдину концепцію нової молодіжної роботи включити і Дитячо-юнацькі спортивні школи (ДЮСШ), може вийти цілком успішний гібрид.
Адже, наприклад, в Естонії, майже половина відвідувань молодіжних центрів молоддю пов’язана саме зі спортивними гуртками.
Щоправда, потрібно підготувати десятки тисяч молодіжних працівників, які зможуть організувати ефективну роботу в цих центрах. Ця європейська програма вже успішно діє в Україні. Окрім того, слід посилити їхню спроможність через ухвалення нового закону “Про молодь”, що провис у попередньому парламенті.На цьому добрі новини для молодіжної політики закінчуються і починаються запитання.
Цілком гуманітарне міністерство ніяк не може вирішити питання житла для молоді, яке чітко артикулював у своїй передвиборчій програмі президент. Зараз Держфонд молодіжного житлового будівництва в підпорядкуванні Мінрегіону – у далекому пріоритеті.
Мережа молодіжних центрів в найкращому разі може бути ефективною лише під час навчального року, бо система оздоровчих і відпочинкових таборів є в структурі Мінсоцполітики. Вона націлена лише на вразливі категорії населення, а не на охоплення всіх.
Системний підхід передбачає, що ці табори мають бути літнім продовження роботи молодіжних центрів. Так роблять, наприклад, у Франції. Не просто для відпочинку чи оздоровлення, а для неформальної освіти.
Та ж Естонія в своєму законі про молодіжну роботу чітко позиціонує дитячі табори як освітні.
Волонтерська політика, націлена на розвиток людського потенціалу – теж у відповідальності Мінсоцполітики. Відповідно, й далі трактується фактично за уявленнями 1990-х років як важлива опція соціальної роботи для вразливих груп населення.
Те, що Український інститут національної пам’яті у структурі Мінкульту – це плюс. Особливим бонусом він буде у поєднанні Мінінформполітики. Однак наскільки цей інститут зможе продовжувати свою працю із формування української громадянської ідентичності – відкрите питання.
Формування громадянської свідомості громадян, які знають і використовують не лише свої права, але й виконують обов’язки, включно із конституційним щодо захисту Батьківщини – ключовий виклик. Чи ми зможемо побудувати успішну країну відповідальних громадян, чи станемо кадровим додатком до більш розвинутих економік світу.
Група “Молодіжна політика” Реанімаційного пакету реформ відкрита до консультацій щодо нової молодіжної політики і щодо формування нового міністерства зокрема.
Також до підготовки і адвокації оновленої редакції законопроекту “Про молодь”, аналоги якого давно ухвалені вже не лише в балтійських країнах, але і Молдовою у 2016 році.
Чому важливим є новий закон? Бо без нього, скільки коштів не виділяй, все буде, як було. В молодіжній політиці потрібні не так гроші, як нові інструменти, на які ці гроші можуть спрямовуватись. Наприклад, на структурні гранти для молодіжних організацій.
І ще один важливий нюанс. У мегаміністерстві молодь, як пріоритет, має всі шанси просто загубитись. Так уже було колись після передачі цієї політики до Міносвіти.
Успіх реформи залежатиме й від того, чи буде збережена посада заступника міністра з питань молоді (з правом підпису та самостійної комунікації з донорськими організаціями).
А також від того, хто прийде на цю посаду: наскільки ця людина буде не лише знати зміст Європейської хартії участі молоді, але й матиме практичний багаторічний досвід її успішного використання в своєму житті, в громадянському суспільстві. Тобто досвід демократичного успішного врядування.
Юрій Юзич, історик, головний експерт групи РПР “Молодіжна політика”, голова Наглядової ради молодіжної організації “Пласт – НСОУ”, спеціально для УП.Життя