Цими вихідними у селі Кобижча Бобровицького району помер чоловік. Помер так і не дочекавшись на "швидку".
Люди збурилися, мовляв, що це за система така, коли диспетчер на відстані 120 кілометрів визначає до кого їхати, а до кого – ні. Селяни нарікають, що мудрі реформи зверху віддзеркалюються знищенням сільського населення.

"У суботу одному нашому дачнику стало зле. Сусід побачив його на вулиці блідого і у пригніченому стані. Викликав швидку. Час виклику на телефоні 16.36. Але карета так і не прибула ні через годину, ні взагалі цього дня. Бо диспетчер, яка приймала виклик, оголосила вердикт, що до п’яних, мовляв, ми не їздимо.

Чоловік дійсно був у стані алкогольного сп’яніння, але хіба у тому суть? Він потребував допомоги. І як людина на відстані 120 кілометрів могла поставити такий точний діагноз?", - обурюється в.о. старости села Кобижча Дмитро Лесенко.

"Ні інфаркт, ні інсульт, а саме алкогольне сп’яніння... Тобто якщо людина випила чарку, то до неї виходить вже ніхто не приїде? Хоч серцевий напад, хоч гіпертонічний криз... допомоги не чекати? У нашому випадку чоловік помер просто під парканом. Результат розтину постановив серцеву недостатність. Не отруєння чи передозування алкоголем, а серцева недостатність".

У Бобровицькому центрі екстреної допомоги пояснюють, що нині всі дзвінки приймає Чернігів. Центральна оперативна диспетчерська надсилає їм інформацію на планшет: куди їхати, з якими симптома хворий і т. д.

"Всі звикли нарікати на нашу роботу. Але ніхто не знає з чим нам доводиться стикатися. У нас не вистачає водіїв. Має бути дев’ять, а їх лише шість. Це через мізерні зарплати. Добиті машини, які вже давно відслужили і мають бути списані. Ну і безвідповідальні пацієнти, які не завжди розуміють наші обов’язки.
Про ситуацію в Кобижчі я вперше чую. Виклик нам на планшет у суботу ввечері не надходив. Хоча Чернігів зазвичай скеровує нам всі виклики", - запевняє завідувач Бобровицьким центром екстреної допомоги Андрій Денисюк, який вже понад 35 років працює на швидкій.

Є така категорія громадян, які знають, як саме викликати швидку, і викликають її з будь-якого, навіть найбільш незначного, приводу, запевняють фельдшери.

Швидка допомога обслуговує екстрені виклики – людині раптово стало погано на вулиці чи вдома, ДТП, аварія або будь-яка інша надзвичайна подія. При цьому часто буває, що хворі, викликаючи лікарів, навмисне перебільшують симптоми, щоб до них швидше приїхали.
Бригада швидкої приїжджає, а на місці виявляться, що пацієнтові далеко не так погано, як звучало під час виклику. І таких непрофільних викликів, за словами Андрія Денисюка, дуже багато.

Буває, розповідає лікар, всі бригади швидкої зайняті "кашлем і хворим животом", а в цей час надходить дійсно екстрений дзвінок. Наприклад, ДТП, де є постраждалі. І їхати нема кому – бригади зайняті не екстреними викликами.

"Часто швидкі використовують, як таксі – людей, що перепили, доправляють додому чи в лікарню. Тут вони потихеньку відходять і йдуть додому, - приєднується до розмови водій швидкої. – А буває, що й з кулаками кидаються, коли намагаєшся їм надати допомогу".

Позитиву в роботі лікаря швидкої справді небагато, і чого очікувати від кожного наступного виклику, невідомо. Але й діагнози телефоном ставити – не вихід. Бо хто-зна, можливо, саме зараз вирішується: житиме людина чи ні.

Джерело: zemlyaivolya.net Сніжана Божок