14 жовтня — День українського кіно. Ніжин.City поговорив із відомим сценаристом, кінорежисером, членом Спілки кінематографістів,письменником, фотохудожником Віктором Абузяровим, який у 2009 році на літературному конкурсі «Коронація слова» у номінації «Кіносценарії» став переможцем за твір «Фросина любов».

Повідомляє Nizhyn.city

Режисер має ніжинське коріння. Його мати співала в церковному хорі, а потім — у ніжинському театрі, де під час спектаклю й познайомилася з майбутнім чоловіком. Він жив в Пензі, але опинився у Ніжині. У 1933 році молода родина Абузярових, рятуючись від голоду, переїхала до Ленінграда, а в 1945 знову повернулася в Ніжин.

Про режисуру і перший фільм

У мене мрій не було. Спробував себе у технічному вузі, але, як то кажуть, не пішло. І тоді вступив до Ніжинського педагогічного на музично-філологічний факультет. Саме під час навчання там почав пробувати писати (це були новели, нариси) та друкувався в нашій місцевій газеті «Під прапором Леніна», за що отримував гонорари 3-5 карбованців. Для студента то були досить пристойні кошти. Після закінчення вузу працював 8 років вчителем, але зрозумів, що педагогіка — не моє поле діяльності.

Я писав документальні сценарії, а не літературні (на рахунку режисера більше 50-ти фільмів і декілька десятків кіножурналів — ред.). Для мене була «ідея фікс» — повернутися на батьківщину, землю моєї юності. З 1997 року я живу в Ніжині, де й надалі займаюсь творчістю.

Про улюблені теми та «Фросину любов»

Фільм «У горячего ключа» про молодих БАМівців — одна з моїх найулюбленіших тем. Адже молодість та кохання відіграли не останню роль у моїй літературній творчості.

За жанром «Фросину любов» — це трагедія про кохання. Щодо пропозиції екранізації, то вони були з боку відомих режисерів: Григорія Кохана, Бориса Савченка. Цього року кіностудія Довженка знову цікавилась сценарієм, велись перемовини. Але пропозиція наразі знову в «замороженому стані».

Це твір про глибоку трагедію. Зіграти роль такого плану, на мою думку, наші сучасні актори не в змозі, на противагу великим, таким як Смоктуновський, Аліса Коен. Але ж вірю, що сценарій екранізують.