Друга Світова війна принесла горе у кожну родину і кожну оселю українців. На Чернігівщині окупанти  знищили 41 село, перетворивши на попелища, не пошкодувавши ні дітей, ні жінок, ні стариків.

Жахлива доля спіткала Козари у Носівському районі, де за один день у березні 1943 року розстріляно та закатовано 4800 мирних жителів.

Напередодні у лісі під Козарами точилися важкі бої між учасниками партизанського з`єднання «За Батьківщину» та нацистами.

11 березня 350 карателів на 10 вантажівках прибули до Козарів. Населений пункт був оточений, на перехрестях вулиць встановлено кулемети, а нацисти почали ходити від хати до хати убиваючи мирних мешканців і підпалюючи хати.

До вечора 11 березня  застрелено або спалено 4800 селян, з яких понад тисяча — діти. Село перетворилося на суцільне згарище. Згоріли всі громадські будівлі й 870 дворів.

Сьогоднішні траурні заходи у пам’ять трагедію 75-річної давнини  зібрали чимало людей: представників влади громади та району, духовенство, учнів шкіл, представників громадськості з Носівки, Андріївки, Іржавця та Козарів.

Ходою пам`яті від Свято-Покровського храму, гості, духовенство та жителі навколишніх сіл рушили до обеліска загиблим. Тут відбувся мітинг-реквієм з покладанням квітів до пам`ятника закатованим.

Тематичне продовження мітингу відбулося у сільському будинку культури, де організатори запропонували поетичну годину пам`яті.

Місцевий житель, нині студент Харківського національного університету мистецтв, відділення академічного співу В’ячеслав Яковець виконав гімн Козар, який вже давно став гордістю на лише цього поліського села, а й усієї Носівщини. Його виступи земляки слухали стоячи.