«Урядовий кур’єр» з’ясовував нюанси податку на нерухомість у 2019 році

Останнім часом деякі економісти на повний голос заявляють у ЗМІ, що українцям підготували пастку у вигляді сплати податку на нерухомість.

Нагадаємо, що за результатами 2015 року із 2016-го фізичні особи — власники квартир, загальна площа яких перевищує 60 кв. м, або житлових будинків, площа яких понад 120 кв. м, мають сплачувати податок на нерухомість. Якщо власник має різні типи нерухомості, зокрема і їхні частки, які сукупно перевищують 180 кв. м, то він також має сплачувати цей податок. Його справляє Державна фіскальна служба (ДФС) та її регіональні податкові філії на місцях.

Ставки оподаткування встановлюють за рішеннями сільських, селищних і міських рад за кожен квадратний метр, що перевищує встановлену законодавством неоподатковувану норму. Тобто якщо ви маєте у власності квартиру площею 70 кв. м, то мусите сплатити лише за зайві 10 кв. м.

За словами економіста Іллі Несходовського, якщо власникам таких осель не надходили повідомлення за 2016-й, 2017-й і 2018 роки, а цьогоріч платимо за 2018-й, то може надійти повідомлення, згідно з яким треба сплатити податок одразу за всі попередні роки. А якщо місцеві податківці матимуть бажання, то додадуть до цієї суми штрафи та пеню. А штрафи чималі: 10% у разі затримки до 30 календарних днів і 20% — понад 30 календарних днів.

«Урядовий кур’єр» намагався з’ясувати, чи справді так буде і чому, за спостереженнями автора, більшість власників житла не отримує повідомлень про cплату податку.

На прикладі розрахунків

«Податок на нерухомість як був у 2016 році, так і досі існує. Тому на платників покладено обов’язок його сплачувати зокрема й за 2016 рік. Підпункт 266.7.2 Податкового кодексу України (ПКУ) визначає, що рішення про сплату податку на нерухомість надсилають платникові до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Тобто за період 2016 року його мали надіслати до 1 липня 2017-го. Тому направлення рішення в 2019-му щодо сплати податку за період 2016 року розглядають як пряме порушення вимог ПКУ», — зазначає Ігор Млечко, керуючий партнер адвокатського об’єднання JUSTL.

Тож якщо ви не знаходили у своїй поштовій скриньці таке сповіщення від податкових органів або вам його особисто не вручив поштар, то закон на вашому боці і сплачувати за попередні роки не треба. Але податківці стоятимуть на своєму й вимагатимуть сплати.

Ставка цього податку не може перевищувати 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. м бази оподаткування. Діапазон її розміру залежить від місця розташування (зональності) й типів таких об’єктів нерухомості. Щоб спрогнозувати майнові витрати на такий податок, Ігор Млечко пропонує трохи порахувати. Наприклад, квартира 80 кв. м потребує сплати податку лише за 20 кв. м (різниця між пільговою площею 60 кв. м) за умови, що податок дорівнює 1,5%. Тому в 2016 році податок у такому разі становитиме максимум 413,4 грн, а в 2019-му — 1251,9 грн. Така велика різниця у сумах між 2016-м та 2019-м роками пояснюється тим, що податок вираховують у розмірі 1,5% мінімальної заробітної платні за кожен квадратний метр оподаткування станом на 1 січня звітного періоду. А вона протягом цих років неодноразово зростала.

Спірне рішення, але на користь фіскалів

Однак юрист вважає, що значно важливіше питання наслідків такого порушення ПКУ податковими органами: зможе чи ні платник у судовому порядку скасувати те рішення. Відповідь слід шукати в судовій практиці. Приміром, існує судове рішення, що затримка з направленням контролюючим органом рішення у встановлений підпунктом 266.7.2 ПКУ строк не змінює суті спірних рішень, її не слід сприймати як безумовну підставу для скасування спірного рішення.

«Інше питання, яке необхідно досліджувати, — це строки, в межах яких податковий орган може здійснити самостійне донарахування податку. Згідно з підпунктом 266.10.3 ПКУ, податкове зобов’язання може бути нараховане за податкові (звітні) періоди (роки) в межах трирічного терміну з моменту закінчення граничного строку для сплати таких зобов’язань. Отже, отримання рішення про сплату такого податку до вересня 2019 року не вважають порушенням строку нарахування», — каже пан Млечко.

Зрештою правда все-таки на боці податківців, тож платити доведеться.

Та чи становить велику проблему для фізичних осіб нарахування чималих сум за несплату?

«Звісно, якщо особа володіє значною кількістю нерухомості, площа якої досить велика, і якщо така нерухомість розташована в Києві чи іншому великому місті, то з 2016 року у неї міг сформуватися кількатисячний податковий борг», — зазначає Ніна Бец, юрист ЮФ «Ілляшев та Партнери».

Плутанина з платіжками

Існує ще одна проблема: податківці кажуть, що повідомлення про сплату вони надсилають на Укрпошту, проте її працівники часто не розносять їх по домівках. Чи зобов’язані працівники пошти розносити ці документи під підпис кожному платникові такого податку?

«Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручили їй особисто чи її представникові, надіслали на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження рекомендованим листом з повідомленням про вручення», — вважає пані Бец.

Проте вона констатує: якщо пошта не зможе цього зробити через те, що вас не було вдома або ви відмовилися, то все одно за законом таке повідомлення вважається врученим у день, зазначений поштою у цьому документі. Тобто якщо вас немає вдома, то поштар піде собі геть. І вдруге, зазначають на Укрпошті, ніколи вже не прийде.

Проте у Броварській філії Укрпошти (Київська область) кажуть, що такі повідомлення листоноші кидають у поштові скриньки і про особисте вручення під підпис не йдеться взагалі. До того ж в Україні бракує листонош, тож вони цього не робитимуть. В інших містах також не всім розносять такі повідомлення. Зрештою бачимо чітко: у питанні штрафів панує безлад.

Тепер щодо визначення пені. З цим також складно — все залежить від конкретного податківця та його розрахунків. Проте юристи вважають, що здебільшого податківці не займатимуться цим болючим питанням, адже такі штрафи разом з пенею можуть сягати 2—5 тисяч гривень, тож вони не захочуть сваритися з людьми.

Податківці кажуть, що люди самі мають приходити до них і сплачувати цей податок або користуватися особистою електронною скринькою (на вебсторінці відповідного місцевого податкового органу), де можна його сплатити, використовуючи електронний підпис. Останній теж допоможуть зробити у місцевій податковій службі, про що багато хто навіть не здогадується.

«Якщо ви не отримуєте податкові повідомлення-рішення, то варто звернутись до фіскального органу за місцем реєстрації та вирішити це питання, щоб не накопичувався податковий борг. Бо від відповідальності за несвоєчасну сплату вас ще можуть звільнити, але не від сплати податку», — резюмувала Ніна Бец.

Отже, всім фізособам треба негайно звертатися в податкові органи і вирішувати це питання. Адже хтозна, скільки зайвих грошей доведеться сплатити потім.

Джерело: ukurier.gov.ua