Як, іноді, складно вжитися під одним дахом декільком поколінням : власникам  будинку, яким майже 80 років,  дітям, онукам, правнукам.  Ситуація стає критичною,  якщо хтось систематично , жорстоко порушує права  інших співмешканців : принижує , знущається , умисно псує  майно, робить існування інших нестерпним. Що ж робити у такому випадку?  До Ніжинського місцевого центру з надання БВПД звернулося  подружжя похилого віку  з проханням  захистити їх та висилити  кривдницю (дружину померлого сина) , що довгий час  знущається над ними, вчиняє сварки, погрожує фізичною розправою,  забороняє користуватися власним будинком.За дорученням центру захист її прав здійснювала начальник відділу правопросвітництва та надання безоплатної правової допомоги  Анна Величко.В обґрунтуванні позовних вимог представник позивачів  зазначила, що  позивачі  – є власниками житла, і мають право на спокійну старість  та вільне користування  своєю власністю.  На розгляд  суду  були  надані  докази ,  що доводили те, що відповідач систематично вчиняє насильство в сім’ї, влаштовує сварки, веде себе агресивно по відношенню до власників житла.  Свідчення  5 свідків  підтвердили , що відповідачка  не працює, постійно скандалить та  знущається над старими  людьми, чим  робить неможливим проживання з нею. Вказане підтверджується  наявними  у справі  актами  з поліції  про отримання усної заяви та повідомлення про  вчинення насильства в сім’ї або реальну загрозу його вчинення .  Відповідач  не реагувала на неодноразові  виклики  поліції щодо вчинення насильтва у сім’ї,  ігнорувала попередження  про недопущення  протиправних дій відносно  позивачів. Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України право власності – це право особи на річ ( майно) , яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі осіб.Згідно ч.1 ст.321 ЦК України  право власності  є непорушним.  Ніхто не може бути протиправно  позбавлений цього права чи обмежаний у його здійсненні.Однак, реалізуючи право на житло, людина може користуватись тільки тим житлом, право користування яким у неї виникло з правочину або на підставі закону.Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення  перешкод у користуванні житлом  шляхом виселення проживаючої в ньому відповідачки  без належних правових підстав, без надання іншого житла.Як зазначено у п.17  постанови Пленуму Верховного суду України  від 12.04.1985 року №2 « Про деякі питання , що виникли у практиці застосування судами ЖК України» при вирішенні справ про виселення на підставі ст.. 116 ЖК, осіб, які систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим для інших проживання з ними , слід виходити з того, що при триваючій антигромадській поведінці виселення винного може статися і при повторному порушенні, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результатів.Таким чином , оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, Ніжинський міськрайонний суд  Чернігівської області  прийшов до  висновку , що позов обґрунтований  і підлягає задоволенню.  Адже відповідач є особою працездатного віку, а отже,  має змогу працювати  та забезпечити  себе житлом, уклавши договір оренди, придбавши  тощо. Вона не є членом сім’ї , її неприпустима поведінка  суперечить  інтересам осіб  похилого  віку, що є власниками будинку, і які категорично заперечують її проживання в їх домі.За отриманням консультації та захистом своїх прав звертайтеся до Ніжинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (м. Ніжин, вул. Богуна, 8 (3-й поверх) або за телефоном (04631) 7-16-15). Номер цілодобової телефонної лінії – 0 800 213 103.