Сергій Вакулик з Хотинівки Носівського району припускає, що двічі пережив апендицит. Уперше, коли запалення відростка сліпої кишки залікував удома. Удруге, коли теж намагався збити запалення, біль. Та довелося їхати у лікарню на операцію.У Ніжинській центральній районній лікарні зробили апендиктомію. Підступний відросток видалили.— Перший раз відросток запалився і притих, — розказує Сергій Вакулик. — Ті ж самі симптоми повторилися через місяць. Блювота почалася. Ніби шлунок зупинився. Болів. Потім у кишківник пішов біль. День потримало, на вечір відпустило. Пив ліки від шлунка, і уколи давала жінка. Протиблювотні. «Смекту» пив (сорбент, всотує шкідливі речовини). Я ж думав, отруївся. До ночі устаткувалося, я на ранок забув.Та усе повторилося через місяць. У неділю увечері полягали спати. Годин 9 було. Піду, кажу, кави поп’ю. Попив, ліг, і почалося у шлунку недобре.Годині о третій ночі почалася блювота. Дружина вколола укол протиблювотний. Але все одно вивертало. Відчуття, ніби у шлунок жарину хто вкинув. Боліло, і так до ранку. А вранці я не пішов на роботу. Працюю у фермера Сергія Голодного. Пив від шлунка ліки. Обід, а мені не кращає. Піднялася до 38,5 температура.Думав, може, кава зашкодила. Аж воно діло було в апендициті.Сергій ВакуликДружина подзвонила сільській фельдшерці Наталії Філяк: «Так і так, не проходить». «Апендицит вирізали? Ні? Їдь в лікарню, провірся. Апендицит може лопнути».Подзвонив Голодному: «Нема у тебе знайомих у Ніжині?» «Є». Подзвонив Садовському. Сіли у машину. (Я у Носівку в лікарню не їжджу. Не дуже добрі спогади. Там померла дитина у роддомі.)Садовський подивився. Каже, апендицит. Визвали лаборанта. І в той же вечір прооперували. Приїхав о пів на п’яту вечора. А о 7 годині мене вже забрали в операційну. Проснувся в час ночі у реанімації. Сьогодні третій день після хірургічного втручання, я вже бігаю. Навіть на перший день уже вставав, ходив. Розріз справа, малесенький. Лікар сказав, якби ще дві години, апендицит лопнув би. Тоді гаплик.«Найлегша важна операція — апендиктомія»Ігор Садовський— Пацієнт мучився більше 16 годин вдома, — розповідає завідувач хірургічного відділення Ніжинської центральної районної лікарні Ігор Садовський. — Класично почалося, з симптомів Кохера: біль у епігастральній ділянці, під ложечкою. Потім біль змістився вправо.Приїхав до нас, коли відросток був флегмонозно-гангренозний. Тобто запалений, з гниттям. Але ще, як кажуть у народі, не лопнув. Ми зайшли у живіт, красивенько забрали, і все.Яка найлегша операція? Апендиктомія, — продовжує лікар. — Яка найважча? Теж апендиктомія. Тому що є так звані атипові розміщення паросткоподібного відростка.Апендикс (відросток) може бути в животі. А може розміщуватися або за куполом (верхівкою) сліпої кишки, його дуже важко найти. Або взагалі не в черевній порожнині. Сліпа кишка, купол сліпої кишки — у черевній порожнині, а паросткоподібний відросток — аж за очеревиною.Люди часто плутають болі при апендициті з отруєнням. Нудота, блювота, невеличка температура. Починають мити собі шлунок, пити активоване вугілля, сорбекс. Марганцівочку п’ють, щоб очистити шлунок.А тоді болі зміщуються у праву здухвинну ділянку.Якщо люди звертаються до хірурга на початкових стадіях, можна витягти апендикулярний відросток, який навіть заочеревинно знаходиться, щенормально.А уявіть собі, коли наступають деструктивні форми. Хворі затягують візит до лікаря. Адже відсутні симптоми гострого живота. Чому? Вся проблема знаходиться не в животі, а заочеревинно. І коли приїздять, то відросток уже гангренозний. Він уже там розпався. Там не просто паросткоподібний відросток, а вже купа гною. Тоді і дренувати дуже важко. І апендиктомію робити важко.Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №6 (1760), 6 лютого 2020 рокуgorod.cn.ua