Урядова програма з енергоефективності, яка в народі отримала назву «теплі кредити», довела свою ефективність та працюватиме і наступного року.

На безповоротну допомогу населенню для енергомодернізації житла Уряд заклав до Бюджету 2019 року 2 мільярди гривень, з яких 400 мільйонів гривень піде на «теплі кредити», повідомляє Чернігівська ОДА.

1,6 мільярда гривень спрямується у Фонд енергоефективності, який має запрацювати в першому кварталі 2019 року. Ще 3 мільярди гривень для співфінансування Фонду, який допомагатиме утеплюватися ОСББ, готові надати наші міжнародні партнери.

У 2018 році безповоротною допомогою від Уряду на енергомодернізацію житла скористалося понад 118 тисяч родин. Українці активно замінювали газові котли на більш енергоощадні, встановлювали лічильники, утеплювали свої помешкання. Безповоротно Уряд надавав до 14 тисяч гривень на сім’ю, в залежності від суми, яку родина бере у банку на енергоефективні заходи.

Додатково Уряд у жовтні цього року виділив ще 100 мільйонів гривень. Ці кошти надаватимуться ОСББ для комплексної енергомодернізації їх будинків.

Крім того, завдяки тісній співпраці Уряду з органами місцевого самоврядування вже четвертий рік поспіль в Україні діють місцеві програми здешевлення «теплих кредитів» для ОСББ/ЖБК та індивідуальних домогосподарств. Це дає змогу українцям отримати ще додатково 15-20% грошової компенсації.

На сьогодні діє 107 таких програм, що на 23% більше проти аналогічного періоду 2017 року. На їх реалізацію у 2018 році виділено майже 115 мільйонів гривень. Це майже на 30% більше, ніж минулоріч.

За 4 роки дії програми її учасниками стали понад 500 тисяч українських родин, які впровадили заходи з енергоефективності вартістю 7 мільярдів гривень та економлять енергоресурси в еквіваленті газу близько 230 мільйонів щорічно. Видатки з державного бюджету становили близько 2,3 мільярда гривень.

Це у свою чергу дозволило додатково залучити більше 7 мільярдів гривень інвестицій в економіку України. Адже завдяки зацікавленості населення в енергоефективності пожвавився ринок виробництва енергоощадного обладнання і матеріалів, а також ринок послуг з утеплення, встановлення вікон, заміни газових котлів на твердопаливні тощо.

Менше споживаєш – менше платиш

Розмір платіжки за опалення визначає не стільки ціна гігакалорії, скільки обсяг споживання.

Якщо в будинку відсутні прилади обліку, то послуги мешканці сплачують за опалення згідно із затвердженими нормами. Розрахунок таких нормативів формується на базі усередненого споживання у місті і не враховує стану будинків та енергоощадної поведінки їх мешканців.

Діряві вікна, незачинені двері чи незасклені вікна під’їздів, надмірні батареї в коридорах значно впливають на споживання. Утеплені і неутеплені будинки будуть забезпечувати той самий комфорт за дуже різного споживання теплової енергії. Тому платіжки за опалення однакових за площею квартир у різних будинках (з лічильником, і без нього) в одному місті можуть відрізнятися в рази.

Якщо є хоча б загальнобудинковий лічильник, то платіжка за тепло формується, виходячи з показників реального споживання тепла пропорційно площі квартири. Відповідно, чим краще утеплений будинок, якщо в ньому працює індивідуальний тепловий пункт, є прилади обліку і регулювання, тим менше він споживає енергії і менші рахунки за опалення отримують мешканці.

Енергомодернізація житла – єдиний правильний шлях менше платити за комунальні послуги. На комунальних платежах можна економити від 40% до 70%. Для цього є щонайменше п’ять способів:

утепливши будинок, можна досягти економії у сплаті комуналки до 50%;

на 15% менше можна платити, якщо замінити старі вікна на енергоефективні;

лічильник тепла дає змогу родині заощадити 20% сімейного бюджету. Якщо встановити ще регулятор на радіатор, економія буде відчутнішою;

нергозберігаючі лампочки і датчики руху в сукупності дають змогу на 70% менше платити за електроенергію;

ощадливе використання води, правильне користування побутовими приладами – ще одна можливість економити домашній бюджет.