“Я люблю, тебя жизнь, И надеюсь, что это взаимно!”Слова відомої пісні Марка Бернеса, видатного радянського актора і шансоньє, які залишалися в його репертуарі до самої смерті та вже давно стала класикою свого часу.8 жовтня 1911 року в місті Ніжині народився Марк Наумович Нейман (саме так звучить справжнє ім’я музиканта). Коли Марку виповнилося 5 років, родина переїхала до Харкова. Тут хлопчик пішов у семирічну школу. Вже в старших класах інтерес до мистецтва оформився в бажання вийти на театральну сцену. Марк Нейман йде навчатися в Харківський театральний технікум.Щасливий випадок змінив долю Марка: він замінює на сцені хворого актора. Нейман, який взяв творчий псевдонім Бернес, «виклався» на прем’єрі вистави так, що був удостоєний похвали скупого на компліменти режисера Миколи Синельникова. З цього моменту йому довіряли невеликі ролі.У 1929 році, коли Марку Бернесу виповнилося 17, він їде в столицю. Юного артиста взяли в Малий і Великий театр одночасно. Знову Бернесу довелося починати з «нуля»: його взяли статистом.Кінематографічна біографія Марка Бернеса почалася в середині 1930-х. Славу акторові принесли такі фільми як «Людина з рушницею», «Велике життя», «Винищувачі». Особливу популярність Бернесу принесли картини про Другу світову війну. Багатьом глядачам запам’ятався відомий фільм “Два бійця”, в якому прозвучала відома пісня “Темна ніч», яка миттєво стає хітом. Це перша заспівана Бернесом композиція, яка і сьогодні займає своє почесне місце у скарбничці шлягерів радянського часу. «Темна ніч» розділила життя Марка Бернеса на «до» і «після». М’який проникливий голос Марка Бернеса настільки сподобався глядачам, що згодом талановитий уродженець України став часто виконувати цю композицію в рамках різних концертів. Фільм же згодом став класикою радянського кіно. Не менш успішною стала також і інша композиція з фільму «Два бійці» – запальна пісня «Шаланди повні кефалі».

Загалом за своє життя талановитий актор взяв участь у зйомках тридцяти п’яти фільмів. Крім того, Марк Наумович був також відомий як артист дубляжу. Його голос можна почути у багатьох іноземних стрічках. Автори прагнули працювати з популярним співаком, шикуючись до нього в чергу зі своїми піснями. Марка Бернеса вважали талісманом: після заспіваною їм пісні композитори і автори текстів миттєво перетворювалися в зірок. Він продовжував зніматися в кіно, а також записувати музичні композиції (багато з яких тепер вже ніяк не пов’язані зі світом кінематографу). Нерідко бувало так, що Марк Бернес брав участь у створенні кінофільмів лише в якості виконавця музичних композицій для тієї чи іншої стрічки.До тексту і музики Бернес ставився дуже прискіпливо, довго і скрупульозно переглядаючи і відбираючи найкраще. Більш ніж сорок пісень з вісімдесяти двох були написані під його особистим контролем.Останньою записаною піснею стали “Журавлі” 8 липня 1969 року. До речі, за задумом автора вірша Расула Гамзатова «Журавлі» присвячувалися джигітам, які після смерті перетворювалися в гордих красивих птахів. Але Бернес запропонував Гамзатову трохи змінити текст, і в результаті «Журавлі» стали піснею-плачем про загиблих солдатів. Цю пісню Марк Наумович записав всього за кілька днів до своєї смерті і попросив рідних, щоб саме вона звучала на його похоронах замість чергових надгробних п А. Шешеня, науковий співробітник художнього відділу НКМ ім. І. Спаського

Матеріал підготувала Анастасія Шешеня науковий співробітник НКМ ім. І. Спаського.

Зазначимо, у травні 2017-го було викрадено пам’ятник Марку Бернесу. Та навіть після того як його знайшли за містом, на місце в Графському парку його не повернули, хоча минуло вже півтора року. Журналістам неодноразово коментував ситуацію начальник УЖКГ та Б Анатолій Кушніренко, зазначаючи, що пам’ятник на реконструкції. Та з особистих джерел відомо, що він до сих пір так і знаходиться на території КП «ВУКГ». Інформації про виділені кошти на його реконструкцію в Києві також нема.