Завтра у храмі ми почуємо Євангеліє від Луки (14 глава, 16-24 стихі), де апостол передає притчу Ісуса Христа про званих на вечерю. Так, господар одного дому справляв вечерю і запросив заздалегідь багатьох гостей. І, коли настав час самої вечері, господар послав свого раба, щоб всіх запросити, бо все вже було готове. Але запрошені почали відмовляти, мотивуючи проблемами по господарству. Так один сказав, що він купив землю і треба піти її оглянути, інший сказав, що купив волів і треба їх випробувати, ще інший сказав, що одружився і тому не прийде, і так всі запрошені.
Розгнівався господар і наказав рабові, щоб з різних вулиць міста привів на вечерю вбогих, калік, сліпих і кривих, і ними наповнився весь дім, вся вечеря. І сказав господар дому, що всі, хто був запрошений і не прийшов, не буде коштувати цієї вечері, бо багато званих, та мало обраних.
Дуже страшними словами закінчується притча, бо вона адресується не тільки тим, хто слухав особисто слова Спасителя, але і нам, християнам третього тисячоліття. Тому що ми всі християни покликані на вечерю, що справляє Господь у Царстві Небесному як покликані були і юдеї, маючи закон Мойсея. Але як серед юдеїв обраних було не багато, так і серед християн може виявитися мало обраних. “Раб Господаря”, Син Божий, Спаситель світу, кличе нас вже заздалегідь запрошених, бо прийняли Таїнство Хрещення, на святкову вечерю, на спілкування з богом. Але ми постійно чимось зайняті, щось купуємо необхідне для нашого життя: їжу, одежу, інші речі; ігноруємо запрошення, чи на вихідних хочемо відпочити від робочого тижня, хочемо побути з сім’єю, а не йти у храм, де нам нудно і нецікаво і незрозуміло, саме таким ми теж ігноруємо поклик Бога в Царство Небесне. Треба підкреслити, що Спаситель не забороняє купувати землю, одружуватися, чи щось інше без чого людина не проживе на землі. Але при цьому треба правильно оцінювати речі. Що повинно стояти на першому місці, а що на останньому. Через те, що людина смертна, але хоче і може бути безсмертною, тобто вічно жити, ця притча допомагає зрозуміти, що Бог повинен стояти на першому місці у нашому житті. Бо тільки Він спасає нас від гріха , від наслідку гріха – смерті, і дарує життя вічне.
Протоієрей Сергій Чутченко, магістр богослів’я, настоятель парафії свт. Іоана Тобольського ПЦУ м. Ніжин.