Цього року неділя перед Різдвом Христовим припадає на п’яте січня. І в цей день на літургії в храмі ми чуємо Євангеліє Матфея (1 глава, 1-25 стихі), де апостол описує родовід Ісуса Христа, Сина Давидового, Сина Авраамового і також описує саме Народження Сина Божого, Спасителя світу.
Ми знаємо, що Євангеліє від Матфея було адресоване юдеям, тому наявність родоводу для них було вкрай важливим. Важливим цей родовід є і для нас християн, тому що читаючи життя тих людей, які там описані, яка у них була довіра Богу, надія на Бога у тому, що прийде Спаситель світу, ми, живучи в Істині, маючи спасіння, беремо їхній приклад віри для себе самих. Нам не вистачає віри, не вистачає надії, також не вистачає любові.
З Святого Писання ми знаємо, що Ісус Христос зробив те, що не зробив Адам, тому і Спасителя ми називаємо Другим Адамом. А перша людина окрім того, що вона щось не зробила, так вона зробила ще щось таке, що віддалило її від Бога, і це породило смерть. В Раю не вистачало жертви Богу з боку людини. Також перша людина не знала, що значить жити без Бога. Ми, як діти Адама і Єви, носії і їхнього гріховного вчинку, на власному житті і у повній мірі пізнаємо життя без Бога. Але одночасно можемо пізнати життя у Бозі, життя з Богом. Те, що очікували старозавітні люди, явилось нам. Того, Кого вони чекали з року в рік, і цю віру і надію передавали з покоління в покоління прийшов до нас у людській подобі. Спаситель роду людського, Ісус Христос приносить жертву, щоб кожен мав спасіння. Ми потребуємо спасіння від гріха, від наслідку гріха – смерті. Ми потребуємо віри, яка буде звершувати чудо у нашому житті, бо тільки вірою в Бога ми викорінюємо ненависть із серця, вірою в душах зароджується любов, віра допомагає нам у найтяжчі моменти нашого життя.
Тому, згадуючи родовід Ісуса Христа, всіх тих, хто з надією очікував і вірив, що Бог спасе людину від смерті, будемо просити Бога, щоб примножив нашу віру, зробив сильною, яка і гори може переставляти. Також подякуймо Йому, що не залишає нас одних, а завжди з нами Своєю благодаттю і чоловіколюбством. Завжди нині і повсякчас. Амінь.