Сьогодні 8-ма неділя після Пасхи, свято Святої Тройці. Євангельське читання (Ін.7 гл. 37-53 ст.) передає нам слова Спасителя про те, хто відчуває себе спраглим, нехай іде до Нього і п’є. І потім Спаситель говорить, що той, хто має віру в Христа, у того з утроби потечуть ріки води живої. Євангелист пояснює, що це слова про Духа Святого. Але віра по слову апостола Павла є також даром Святого Духа. Все ніби взаємопов’язано: і сам дар Духа, і сприйняття людиною цього дару, і примноження його людиною.

Зрештою, все, що має людина в цьому житті є даром. Даром є наші добрі почуття, даром є благі думки, а от наші вчинки є справжньою реакцією на дари, які ми отримали, або коли ми бачимо дари у когось іншого. І наш крок, наш  вчинок є нашим особисто.

Найчастіше ми не помічаємо наші дари, а якщо так, то ми і не буваємо вдячними за них. За дар життя,наприклад, ми живемо і не задумуємося, що життя це дар, який ми повинні примножувати, і з вдячністю віддати Богу примножене. Дар любові ми теж не помічаємо, так любимо і не думаємо, що, отримавши її зернятком, маємо виростити з величезним плодом. І самі знаєте скільки треба зусиль аби щось виросло. Дар віри в Бога ми найчастіше закопуємо. Якщо занедбати любов, розвалюється сім’я, стосунки з іншими і отримуємо ненависть, з якою людина самотужки не може сама справитися. Бо над будь-яким почуттям людина не має влади, а тільки над вчинками. А коли запускаємо віру, приходить смерть духовна. Бо щоб мати в собі ріки живої води, треба мати віру в Христа. І віру теж ми отримуємо зернятком, яку треба виростити певним зусиллям.

Отже, будемо дбати про дари більші, як говорить апостол Павло, щоб побачити шлях ще кращий, що веде до спасіння, До Бога.

Протоієрей Сергій Чутченко, магістр богослів’я, настоятель парафії свт.Іоана Тобольського ПЦУ м.Ніжин.