Карантин – не привід лінуватися і впадати в депресію, а особливий період для креативу та самовдосконалення. Цим правилом послуговується Владислав Лясковський – старший лаборант ВП НУБіП України «Ніжинський агротехнічний інститут», талановитий майстер пензля. Чітко дотримуючись рішень Кабінету Міністрів України та Міністерства освіти і науки України стосовно діяльності навчальних закладів в режимі надзвичайної ситуації митець дистанційно працює згідно із затвердженим графіком, створюючи оригінальні полотна для Музею хліба.Дана праця не лише натхненна, але й відповідальна, інтригуюча. 125 років тому відкрилися двері тогочасного ремісничого училища, а нині – провідного аграрного закладу Чернігівщини. 1 липня для навчального закладу – ювілейна дата, через призму якої ми можемо побачити історію навчального закладу в Музеї історії, відчути історико-патріотичне становлення незалежної України в кімнаті Гідності і Пам’яті, долучитися до глибинних джерел праці хлібороба в Музеї хліба.Хліб – всьому голова! Ця беззаперечна істина стала головним лейтмотивом діяльності інституту, на якому виховується майбутнє покоління аграріїв. Це творчо відчуває Владислав Лясковський і з його пензля виринають складні будні хліборобської праці. «Глибше орати – більше хліба мати»! І от круторогі воли відвертають глибоку борозну. «Ой на горі та й женці жнуть…» й перед нами виринають снопи свіжоскошеної пшениці. «На хороші жорна що не кинь, то змелють» й вітряк чекає сприятливого вітру, щоб перетворити зерно у біленьку муку. «Де є хліб, там є життя, де є життя, там є надія» й господиня викладає на стіл духмяну паляницю із запашною скоринкою... Це лише невеличка частина експозиції, яка буде представлена в майбутньому Музеї хліба. Гості інституту, студенти та абітурієнти не лише зі слів, а й наживо зможуть долучитися до технологій з виробництва головного продукту людства. Але збережемо інтригу для відвідувачів.Вправно лягають пензлі майстра на полотно, в роботі забуваються негаразди, якими заповнені ЗМІ. Здається, що хліборобська мистецька муза відклала свої справи й знаходиться поряд, надихає. Так дійсно здається, коли спостерігаєш за улюбленою роботою людини, митця. На ці слова Владислав Лясковський лише посміхається й стверджує, що всього-навсього знайшов своє покликання. Життя прожити – не поле перейти! То ж бажаємо кожній людині знайти своє покликання й розкрити свій творчий потенціал. Ми твердо переконані, що труднощі минуть і вся Україна повернеться до звичного трудового ритму, а навчальні заклади щиро відкриють двері для студентів і майбутніх абітурієнтів. Інакше й бути не може у представників аграрної галузі.Віктор Литовченко,доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплінГалина Македон,завідувач кафедри менеджментуДжерело: nati.org.ua