За даними МОН, протягом року 41% українських учителів не отримали жодної підтримки у професійному розвитку. При цьому майже половина педагогів воліють більше інвестувати у підвищення своєї кваліфікації, а 77% опитаних відкриті до змін та експериментів.

Про те, яким має бути вчитель, щоб виховати лідерів нової генерації, про нетворкінг та пошук цікавих освітніх рішень, про мову сучасних підлітків, та опанування сучасних каналів комунікації найактивніші вчителі України поговорять на форумі Української академії лідерства* «Liberal arts: Лідерство в освіті», що відбудеться 21 грудня у НСК Олімпійський (Київ) за підтримки Кабінету Міністрів України. Одне із ключових питань дискусії – освітні тренди, які педагогам слід втілювати уже сьогодні.

Прощання з підходом «учитель диктує – учень записує»

Незабаром пасивний стиль навчання поступиться активному – наочності та інтерактиву. Інструментами педагогів стануть нові технології. На уроках літератури учні слухатимуть подкасти-інтерв’ю з сучасними авторами, чиї твори вони вивчають, підписуватимуться на YouTube-канали улюблених письменників. На уроках історії та географії використовуватимуть окуляри доповненої реальності та тривимірні карти. Астрономію вивчатимуть, виготовляючи макет Сонячної системи із підручних матеріалів, архітектуру – за допомогою комп’ютерних ігор, світову літературу – у формі передвиборчої кампанії, «просуваючи» та розкриваючи для однокласників літературних персонажів.

«Опитати – виставити оцінки – пояснити новий матеріал – відпустити додому – вже не працює. У розвинених країнах мінімум теорії – максимум практичної роботи. Тому, перейшовши до нової системи, учитель уже не буде виконувати функцію лектора та «карателя». Він стане швидше ментором, який координує процес та показує різні шляхи», – прогнозує Олена Северенчук, менеджерка креативних освітніх проектів ГС «Освіторія» та організаторка премії Global Teacher Prize Ukraine. У рамках форуму «Liberal arts: Лідерство в освіті» вона розповість про реформування середньої освіти в Україні.

Навчання впродовж життя

 Поява нових технологій уже зараз провокує людей постійно працювати над собою: вдосконалюватися, опановувати додаткові навички та змінювати професії. Учитель майбутнього не може лишатися осторонь: від того, наскільки швидко він вчиться й застосовує soft skills, перемикається на нові методики та експериментує, залежить якість його роботи та результати, до яких він приведе своїх учнів.

«Задача для вчителя-лідера – плекати особистостей, а не носіїв знань. Але для цього вчитель повинен постійно підтримувати та розвивати лідера в собі», – пояснює керівник Української академії лідерства Роман Тичківський.

У найближчому майбутньому потреба в lifelong learning стоятиме ще гостріше. За прогнозами вчених із Всесвітньої організації охорони здоров’я та Імперського коледжу в Лондоні, до 2030 року науковці винайдуть спосіб продовжити середню тривалість життя – до 120 років. Люди виходитимуть на пенсію, відсвяткувавши 100-річчя. Для учителів це означає одне: налаштовувати себе та учнів на навчання впродовж життя слід уже зараз.

Онлайн-освіта

Популярність онлайн-платформ серед студентів зростає. Наприклад, український Prometheus протягом трьох років навчає 440 тисяч слухачів – у 110 разів більше, ніж Києво-Могилянська академія. Однак лише 10% слухачів проходять такі курси до кінця. Причина – нестача терпіння та цілеспрямованості. За 50 років ставлення до якісних унікальних знань, які можна здобути тут і зараз, зміниться. У рамках «Liberal arts: Лідерство в освіті» учасники зможуть обмінятися думками щодо того, які знання і навички слід прищеплювати учням, аби вони уже зараз пристосовувалися до альтернативних джерел освіти.

Емпатія – ключова компетенція на ринку праці

До 2040-х років роботизація поглине майже 50% сучасних професій. Прогнозується, що машини залишать без роботи не лише кур’єрів та прибиральників, а й «білих комірців» – іпотечних брокерів, юристів та бухгалтерів. Ймовірно, частину лекторів і тьюторів витіснять чат-боти. Однак фахівцям, які володіють недоступними для роботів компетенціями, автоматизація не загрожує. Тому важливо культивувати в собі критичне мислення, креативність, вміння комунікувати, працювати у команді. Найголовніша компетенція, яка стане перевагою людей над роботами – емпатія.

«Вудка» замість «риби»

Роль учителя змінюється: він не намагається конкурувати з Google, його основне завдання – дати учням інструмент, за допомогою якого вони будуватимуть власний освітній маршрут, розкриватимуть свій потенціал.

«Мені не цікаво вчити студентів тому, чому вони самі можуть навчитися з книжок, які можна подати списком літератури. Мені цікаво пропонувати студентам сенси», – наводить приклад мовознавець Орися Демська, професор Національного університету «Києво-Могилянської академії» та один із ключових спікерів «Liberal arts: Лідерство в освіті».

Роботизація вимагатиме від педагога навичок «чотирьох К», без яких складно уявити фахівця майбутнього: комунікації, креативності, критичного мислення та колаборації.

Проект Liberal arts, який в Україні реалізує УАЛ, покликаний сформувати вчителя-лідера, поширити модель навчання впродовж життя та спонукати вчителів долучатися до реформи системи освіти.

Детальна інформація про «Liberal arts: Лідерство в освіті» доступна на facebook-сторінці форуму.

Участь у форумі безкоштовна за попередньою реєстрацією: https://goo.gl/forms/ULsbzJxAPHx4UAKH2.

За додатковою інформацією та щодо питань поселення й проїзду звертайтесь, будь ласка, до організаторів: Олександра Брашовецька,  obrashovetska@ual.org.ua.

*Українська Академія Лідерства – це 10-місячна освітня програма розвитку для випускників шкіл віком від 16 до 18 років. Програма допомагає молоді знайти своє призначення, пізнати країну та світ, усвідомлено обрати майбутню професію та розкрити лідерські якості.

Джерело: newformat.info