32-річна Альона Гнатик з 9-річною донькою Ярославою та дворічним сином Ванею із села Ніжинське (колишня Григоро-Іванівка) Ніжинського району втекла з дому. П’ять днів їх шукала поліція. Знайшла у селі Кобижча Бобровицького району, у знайомої Альони. У селі вважають, жінка втекла від чоловіка 39-річного Івана Гнатика через його п’янки і знущання.Раніше ми писали: На Ніжинщині розшукують жінку та її неповнолітніх дітей25 січня Альона готує обід. Вже знову в Ніжинському. Донька у школі, Іванко, щокасте хлоп’я, покрикує, граючись у хаті, тягає цуценя. Жінка неохоче розповідає про свою втечу.— Поїхала, вимкнула телефон і все. Дістав він мене своїми п’янками.— Іван працює? За які гроші п’є?— Вантажником у Києві.— Він бив вас з дітьми? В поліцію заявляли?— Не заявляла. А що було, день можна розповідати і не переслухати про моє життя. Як немає долі, нічого не вдієш.Життя бабусі так склалося, що лишилася без чоловіка з молодості. Він і не п’яниця, і не нероба був, та, певно, раз руку підняв. Зібрала речі, на тому і розсталися. Матері моїй не пощастило. Мами вже немає вісім років, вітчим Віктор Брюховець зарізав. Вони окремо жили. Від нього мої брат і сестра. Мене виростила бабуся. Я до матері ходила. Вітчим мене ніколи не бив, цукерки купував, гроші давав. Горілочка до біди довела. Йому 11 років тюрми дали. Три відсидів, і відпустили додому, смертельно хворого. Тут і помер.— Якщо чоловік ображає, можна поскаржитися брату, сестрі.— Брат у тюрмі сидить. По п’янці людину вбили. У сестри своя сім’я.— Коли заміж виходила, Іван випивав?— Бувало. А я молода, дурна, рожеві окуляри. Тепер же діти, що поробиш.— Хата ваша, вигнали б його.— Він каже, що любить. До дітей нормально ставиться. На роботу ходить. У нас господарство: качки, кури. Він як не п’є, все нормально.— Не боїтеся, що одного разу чоловіка переклинить, і він вас уб’є на п’яну голову, як зробив вітчим з матір’ю?У відповідь Альона тільки зітхнула.Без мужика у селі важко. Хоч поганенький, та згодиться, думають більшість жінок, які час від часу потерпають від випивок. Тікають, як Альона. Та іноді не встигають втекти…Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №7 (1709), 14 лютого 2019 року gorod.cn.ua