В українців є рік на те, щоб вибрати, який формат відносин із постачальником обрати: колективний чи індивідуальний. Якщо цей шанс проігнорувати, з кожним автоматично підпишуть індивідуальний договір.
І головна різниця в тому, що за індивідуальним договором доведеться платити абонплату на все, крім електроенергії та газу. Розмір абонплати буде вказано у договорі, і платити її доведеться щомісяця, навіть якщо ви взагалі не користувалися комунальною послугою.
Максимальний розмір платежу прив’язаний до мінімальної зарплати. Наразі він становить від 14,5 до 30,6 грн за кожну комунальну послугу.
Щоб не платити зайвого, найперше слід познайомитися з сусідами. Далі — провести збори і створити ОСББ. В такому разі з постачальниками можна буде укласти колективний договір і не платити абонентську плату, в розмір якої зокрема включають витрати на підписання документа з кожним клієнтом.
Отже, згідно з буквою закону:
плата за абонентське обслуговування — платіж, який споживач платить виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором;
колективний договір про надання комунальних послуг — договір про надання комунальних послуг, який укладається з виконавцем комунальних послуг за рішенням співвласників.
За недобросовісних сусідів доведеться платити більше
У травні, разом із законом про ЖКП, також набуває чинності ще один документ — про комерційний облік комунальних послуг. У ньому зазначено, що тепер платити доведеться не за показаннями квартирного лічильника, а за тим, що намотав будинковий прилад обліку.
Суми в платіжках можуть вирости в 1,5 рази, якщо сусіди активно крадуть воду. Наприклад, встановили магніти на лічильники, надають помилкові показники. Також за “зайве” доведеться платити, якщо сусіди поливають ділянки біля будинку. Або у квартирі без лічильника прописана одна бабуся (норматив на одну людину), а фактично із нею живуть троє дітей і двоє онуків.
Всього закон передбачає два варіанти розподілу небалансу (різниця між сумою квартирних і будинковим лічильниками). Перший — якщо в усіх стоять квартирні лічильники. Другий — якщо частина квартир без приладів обліку (в різних містах таких близько 10%). Отже, якщо немає лічильника, то у квартирі порахують споживання за нормативом (у разі перевірки лічильника — усереднене споживання за три місяці). Наприклад, в будинку на 45 квартир у трьох немає лічильників на воду. При підрахунку сум у платіжках показання будинкового лічильника віднімуть від показань 42 квартир і трьох нормативів.