Багато років політика рибного господарства була заснована тільки на споживчому відношенні до рибних ресурсів, що, безумовно, призвело до того, що майбутні покоління будуть змушені вкладати чималі зусилля і величезні кошти в відновлення популяцій цінних видів риби чисельність яких зменшилася до критичної межі.

Екологи переконані, що настільки критичній ситуації ще не було. Наші водойми погубила безвідповідальність і жадібність. Жоден вид риби не пропав просто так. Але не все так погано – властивість екосистеми до самовідновлення ще не втрачено, тому необхідно терміново вживати жорстких заходів в галузі охорони і відтворення рибних запасів.

Асоціація рибалок України впевнена, що дивлячись на депресивний стан в якому перебувають сьогодні усі без винятку вітчизняні водойми, прийшла пора замислитися про серйозне скорочення промислового вилову риби, або повну його заборону на внутрішніх водоймах.

При цьому не варто ставити якихось тимчасових рамок для природи – 5 або 8 років, за які вона повинна відродитися. Нехай наука відстежує динаміку відновлення рибних зграй, які зараз знаходяться в незадовільному стані. Без сумніву треба прагнути відновити рибні запаси наших річок хоча б до рівня 1991 року.

В даний час природа дуже страждає від господарської діяльності, вона стала залежною від людини. Тому якщо ми говоримо про відновлення риб’ячих зграй, то не обійтися без практики штучного зариблення аборигенними видами риби, а також для природної біологічної меліорації, щоб розчистити водойми від зайвої рослинності, не треба забувати про вселенців, таких, як товстолоб, білий амур. Знижуючи промисел треба надати бізнесу, всі умови для розвитку Аква і марикультури, що включає в себе садкові господарства, а також мідійні і устричні ферми – каже голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.

Для того щоб державні програми почали діяти, треба створити на законодавчому рівні Фонд підтримки рибної галузі. З акумульовані кошти Фонду за прозорим механізмом мають розподілятися на програмами зариблення, меліорації та підтримки підприємств аквакультури. Одним з джерел наповнення Фонду може стати відрахування 20% відсотків від штрафів та компенсацій збитків завданих браконьєрами.

Офіційна статистика, яку наводить Держрибагентство  водосховищах Дніпра в 2018 році загальний вилов становив 13,17 тис. тонн водних біоресурсів. Основу промислу у дніпровських водосховищах склали: карась сріблястий – 3,9 тис. тонн, лящ – 2,54 тис. тонн, плітка – 2,3 тис. тонн, плоскирка – 1,12 тис. тонн, рослиноїдні види риб – 0,746 тис. тонн.

У р. Дунай загальний вилов водних біоресурсів склав 254,4 тонни. Вилов оселедця чорноморського склав 126,6 тонн, коропа – 44,6 тонн, карася сріблястого – 26,8 тонн.

На деяких озерах і водосховищах (їх частинах) України працюють спеціальні товарні рибні господарства (СТРГ), що поєднують у собі елементи аквакультури і промислового вилову. У 2018 році на території України діяло 533 таких господарств, загальною площею 144,8 тис. га. Протягом минулого року скасовано 52 режими СТРГ. Всього у 2018 році вилов проводили 295 СТРГ, якими добуто 7,2 тис. тонн риби.

Варто зазначити, що Україна має 63 тис. річок, 400 тис ставків, 1100 водосховищ, два моря. В нас є значний потенціал рибогосподарського фонду прісноводних внутрішніх водойм, що складає понад 1 млн 300 тис га.

При цьому, загальний нагульний ставовий фонд складає понад 120 тис. га, водосховища дніпровського каскаду – 797 тис. га, лиманні господарства на водосховищах Дніпра – 5,9 тис. га, водойми-охолоджувачі енергетичних установок – 13,5 тис. га та інші водойми України – 86,6 тис. га.

У 2018 році діяльність в умовах аквакультури здійснювали понад 4 тис. суб’єктів господарювання. Ними було вирощено 20 193 тонни водних біоресурсів (сазан/короп – 9 585 тонн; рослиноїдні – 7 990 тонн; лососеві – 261 тонну; сомові – 134 тонни; осетрові – 111 тонн; інші – 2 111 тонн).

З яких було виловлено 15 977 тонн риби (товарної риби та молоді риб на зарибнення водойм). Зокрема, сазан/короп – 7 867 тонн; рослиноїдні – 5 892 тонни; лососеві – 229 тонн; сомові – 112 тонн; осетрові – 89 тонн; інші – 1 789 тонн).

Короп і далекосхідні рослиноїдні риби склали більше 87 % від загальної продукції аквакультури. Виробництво додаткових видів риб у традиційних ставах в умовах полікультури (європейський сом, щука, судак звичайний, веслоніс, форель, осетрові) сумарно не перевищує 13 %.

Найбільше товарної продукції в умовах аквакультури було вирощено у ставках – 18 276 тонн. В басейнах було вирощено 215 тонн, в садках – 100 тонн, в акваріумах – 81 тонна, в інших водних об’єктах – 1 520 тонн.

За матеріалами прес-служби Асоціації рибалок України