Реформа охорони здоров’я – це нове явище для чернігівців. Тому, уклавши угоду з сімейним лікарем, багато хто не може зрозуміти, за які саме медичні послуги доведеться платити, тим паче, що часто оплата маскується під благодійні внески. Та містяни не проти давати гроші на потреби поліклінік. Але, за їхніми словами, такі платежі мають бути помірними.
«Ну, це повинно бути добровільно, тому що в кожного свої доходи. Хтось, наприклад, може, грубо кажучи, оплатити все відділення в поліклініці, а комусь не вистачає елементарно на активоване вугілля».
«Якщо треба, отже, треба, даю 2 грн, 10, 20. Це добровільні. Якщо людина хоче, отже, може заплатити, якщо нема – то нема».
«Дарма не візьмуть, я вважаю. Якщо люди розуміють це правильно, то не треба злитися. Якщо в межах розумного, то чом би і ні?».
«Все залежить від людини, в якої гроші є. Якщо це бізнесмен, то може собі дозволити, якщо я пенсіонер і невелика пенсія, то, безумовно, ні».
«Ну, якщо 10 грн, то, я вважаю, це нормально, а якщо вже більше сотні, то це, безперечно, для населення, для народу накладно. Певна річ, хотілось би, щоб можна було кудись поскаржитися, бо зараз так хитро зроблено внесок».
Медики кажуть, що всі благодійні внески є добровільними, і лікарні не мають права примушувати їх робити. А от якість надання послуг не повинна залежати від того, зробила людина внесок чи ні.
«У зв’язку з обмеженим фінансуванням у будь-якому медичному закладі просять про благодійну допомогу. Ні її розмір не встановлюється, ні кількість. І найголовніше: якщо люди відмовляються робити ці внески, ніхто їм не відмовляє в наданні медичної допомоги. Тобто людина в будь-якому випадку отримає ту медичну допомогу, ту консультацію лікаря, яка їй необхідна», – говорить Владислав Кухар, начальник управління охорони здоров’я ЧМР.
За словами фахівців, із цього року первинна ланка медицини, до якої належать саме сімейні лікарі, повністю фінансується з фонду Національної служби здоров’я України. Тому є певний перелік послуг, які є безкоштовними, якщо людина отримала скерування від сімейного лікаря.
«Є певна в нас можливість покривати витрати з проведення електрокардіограми, загального аналізу сечі, загального аналізу крові, глюкози крові, холестерину. Для мешканців, які підписали декларацію, і для мешканців, які отримують це безкоштовно», – розповідає Інна Сорокіна, заступник головного лікаря з поліклінічної роботи Чернігівської міської лікарні №2.
Якщо ж пацієнт звертається безпосередньо до лікаря з вузькою спеціалізацією, то тут уже можуть пропонувати зробити благодійний внесок на ремонт спеціалізованого обладнання, що є доволі дороговартісним. Це пов’язане з тим, що реформа охорони здоров’я ще не зачепила вторинної ланки медицини, тому існує недофінансування лабораторно-діагностичної служби та діагностичних відділень.
«Це фахівці-спеціалісти хірурги, невропатологи, офтальмологи, пульмонологи, кардіологи тощо. Ми просимо благодійний внесок, який повинен бути сплачений обов‘язково через касу, через банківський чек. І повинен бути спрямований на покриття витрат із закупівлі реактивів, із ремонту обладнання, бо відбувається амортизація», – зазначає Інна Сорокіна, заступник головного лікаря з поліклінічної роботи Чернігівської міської лікарні №2.
У разі ж будь-яких порушень із боку лікарів фахівці радять чернігівцям звертатися безпосередньо до адміністрації медичного закладу. Вони наголошують на тому, що це ефективніше, ніж скаржитися на гарячі лінії, адже всі звернення до МОЗ все одно перенаправляє на місця, однак це займає більше часу.
Журналіст: Ольга Лазун
Оператор: Дмитро Дриганов