Родина з Чернігівщини врятувала та поселила на власному обійсті коней, собак, котів і лелек. Деяких тварин забирали буквально з-під сокири м’ясника.
Виснажену та схудлу Мілку вже везли на м’ясокомбінат. «Вона працювала у Дніпрі, возила людей. Її господарі вирішили заробити на ній та майже не годували конячку, а потім її здати на м’ясо, щоби заробити ще грошей», – розповідає Марина. Їй вдалося викупити 23-річну тварину і дати їй дожити в нормальних умовах. Тоді в неї вже була Перрі, котру дівчина купила ще лошам. Встигла попрацювати з нею кілька років у кінному театрі в Києві, але потім вирішила, що така робота для коней заважка – й облаштувала свою міні-ферму. Довелося продати квартиру в Чернігові та купити хату в селі.
Сама катається нечасто. Перрі вже й забула, що таке тяжко, до виснаження, працювати. А півторарічного красеня Марина придбала для Перрі у компанію та назвала Грандом. «Ми дізналися, що в м’ясника стоїть маленьке лошатко. Ми вирішили викупити – і Перрі самій не нудно, і буде ще одне врятоване життя», – розповідає власниця. Марина навчилася дресирувати коней без насильства. Утримувати конеферму, хоч і маленьку – задоволення не з дешевих: на одного коня треба витрачати щонайменше півтори тисячі гривень на місяць. Марині допомагають мама та її хлопець. У перспективі планують заробляти на їжу тваринам тим, що допомагатимуть дітям іпотерапією: «Це лікування діток із ДЦП, з порушенням координації, психіки. Якщо дитинка сідає на коня, вона отриму ...
Читайте повний текст статті за цим посиланням