Із самого ранку і до вечора другокласниця Аня сидить над уроками.

«Я встаю, снідаю та починаю сідати за уроки. В школі вчителька, друзі. Вчителька все пояснить. Тут написали и нічого не зрозуміло. Вчителька в класі все пояснила б нормально. Я кожен робочий день повинна сидіти за планшетом, а це ж псується зір»,- Анна, другокласниця.

Її старша сестра Ліза також скаржиться на проблеми із зором, що виникли після навчання дистанційно. Це неабияк непокоїть маму обох дівчат.

«Що стосується часу, проведеного за телефоном і планшетом, то в нас до дистанційного навчання він був строго регламентований. Я не дозволяла проводити за гаджетами довше ніж годину на день. Але те, що мама не дозволяла, тепер обов’язкове. Ми зауважили, наскільки впав зір у старшої, коли дитина шість годин сидить перед телефоном»,- Альона Румянцева, мама двох школярок.

Мама Ані, Альона Румянцева, каже, що позитиву в дистанційному навчанні вона не вбачає. За її словами, воно негативно позначається як на емоційному стані дітей, так і на здоров´ї загалом.

«Малечі в рази важче, бо сидіти треба в два-три рази більше. І вдвічі, втричі більше часу приділяти навчанню. Навіть технічно ми не даємо собі ради з кількістю гаджетів у родині. Інколи на урок онлайн потрібен, крім планшета, ще додатковий телефон, коли ми одночасно переходимо за лінком на інший сайт. Якщо мене нема вдома, це неможливо. А скільки дітей, які самі вдома сидять і в них доступ лише до одного гаджета»,- Альона Румянцева, мама двох школярок.

Педіатр Тетяна Андреєва зазначає, що в нинішніх умовах навчання збільшується навантаження на дітей, зменшується їхня фізична активність, діти ведуть сидячий спосіб життя, менше бувають на вулиці. Більшає і так званого електронного часу, що впливає на зір.

«Є дослідження, що більше ніж 2-3 години за гаджетами впливає на стан здоров´я, особливо на зір. Друге – це порушення постави. Дитина сидить в одному положенні, навантаження на окремі м´язи впливає на її поставу. Це порушення постави, формування сколіотичних постав тощо»,- Тетяна Андреєва, завідувач 4-го педіатричного відділення з надання первинної медичної допомоги Дитячої поліклініки №1 ЧМР.

Можуть з´явитися і такі вегето-судинні розлади, як підвищення чи зниження тиску. Відсутність правильного харчування та порушення режиму можуть призводити до відповідних розладів. Є ризики виникнення надмірної ваги.

«Дитина не сидить із горішками біля комп´ютера, а має триразове харчування та якісь перекуси. Повноцінне та збагачене мікроелементами харчування. Наші діти мало вживають овочів, фруктів, молочних продуктів, на це треба звернути увагу. У період епідемії бажано дітям вживати полівітамінні комплекси курсами»,- Тетяна Андреєва, завідувач 4-го педіатричного відділення з надання первинної медичної допомоги Дитячої поліклініки №1 ЧМР.

Також варто виробити режим дня та виділити періоди відпочинку для зору і м´язів. Не менш важливий сон. Учні перших класів мають спати по 10 годин, а старші – по 8-9. Варто дітям вживати і більше овочів та фруктів.

«На свіжому повітрі рекомендується перебувати не менше ніж дві години на добу. А фізичне навантаження має бути хоча б чотири години. Рекомендовано займатися спортом по 40-60 хвилин на день»,- Тетяна Андреєва, завідувач 4-го педіатричного відділення з надання первинної медичної допомоги Дитячої поліклініки №1 ЧМР.

За словами лікаря, в дітей можуть виникати неврози, тривожність, розлади поведінки, депресії та астенічні синдроми. У свою чергу психологи наголошують на дисципліні, особливо в молодших класах.

«Часто ми бачимо, що деякі діти вважають, що це є розвага, що вони на уроці цьому сидять і що-небудь роблять. І тут треба давати розуміння батькам, що діти на дистанції від вчителя і на меншій дистанції від батьків. Тут їм треба включатися в організаційні моменти. Спостерігати за дитиною, більшість батьків не спостерігає. Я вважаю, що це не дуже й корисно. Має бути просто зв’язок із вчителем, який може розказати, що там відбувається»,- Олена Гірченко, психолог.

Молодшу доньку пані Альона вже привчила до самостійності. З нею вони домовилися, що малеча робить уроки, а мама потім перевіряє та підказує.

«Молодша вчилася всю осінь і знання залишились на доволі хорошому рівні. Вона навіть почала краще вчитися, бо був живий контакт з вчителем. То старша дуже з’їхала. Дівчинка була «хорошисткою», а перший семестр 7-го класу ми закінчили жахливо»,- Альона Румянцева, мама двох школярок.

«С 7-го класу почалися такі нові предмети, як хімія, фізика, алгебра та геометрія. Одні з найскладніших. І дистанційно їх вчити – це якесь пекло. В онлайні пояснюють, але не завжди чути вчителя, може просто зависнути. Ми його не бачимо і не чуємо»,- Ліза, учениця 7-го класу.

Психолог Олена Гірченко наголошує на тому, що дистанційне навчання добре зарекомендувало себе у світі за останні 5-10 років. Однак воно має бути правильно організоване.

«Якщо процес буде налаштований так, як він повинен бути, всі вчителі вестимуть уроки, буде розклад, то втрати не буде. Буде спад, як зміна навчання, і тоді такий відкат іде»,- Олена Гірченко, психолог.

Лікарі ж кажуть, що наразі зниження зору, надмірна вага та розлади поведінки – це поодинокі випадки. Вони звертають увагу на роль батьків. Саме вони мають уважно стежити за станом дітей і в разі виявлення порушень одразу звертатися до спеціалістів.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Журналіст Ольга Лазун

Оператор Дмитро Дриганов