Люди часто роблять кумедні та безглузді вчинки. Деякі заради кохання, інші просто для забави або побившись об заклад. Серед чернігівців теж чимало любителів експериментувати здебільшого через цікавість. Та є й ті, хто не квапиться випробовувати свої сили.

«Вчинків таких не можу сказати».

«Живемо звичайним життям, нічого такого особливого не було».

«Саме над цим думаю. Такий настрій сьогодні, саме сиджу й думаю, куди несподівано поїхати».

«Смішного було постійно багато, але складно зараз щось згадати».

«Піймав щуку, коли мені було 16 років, а вона вкусила батька за палець. Щука була, може, 3 кг. Він каже: «Дай зубки подивлюсь», а вона його – цап. Мене це розсмішило чомусь, не знаю».

«На гірці прокаталась я добре. Спробувала оці, як їх називають, круглі. Кричала найбільше, з мене всі сміялись. Кричала: поверніть мене наверх. І зрештою я вдарилась об дерево добряче, від сміху».

«Я стрибнув із літака й упав просто на площі. Із парашутом, з висоти 4 тисячі метрів. Я не наважувався, я просто стрибнув, а потім уже зрозумів, що ні літака, ні парашута не було».

«Це давно було».

«Трудно згадати».

Та все ж більшість чернігівців, якщо колись і робили щось авантюрне, кажуть, що більше не випробовуватимуть долю. Але зізнаються – без таких вчинків жити було б нудно.

Журналіст – Ольга Лазун

Оператор – Дмитро Дриганов