80 років тому розпочалася німецько-радянська війна.

«Радянський Союз як союзник нацистської Німеччини разом розробляли плани, обмінювалися товарами, різноманітними даними і кожен готувався до війни. Більше, ніж вірогідно, що кожна зі сторін готувалася саме до наступальної операції. Але 22 червня сталося як сталося. І всі твердження, що без оголошення, зненацька – це не відповідає дійсності», – Сергій Лаєвський, директор Чернігівського обласного історичного музею ім. В. Тарновського.

Із цієї нагоди у військово-історичному музеї відкрили тематичну виставку. На ній представлені матеріали, що стосуються Чернігівщини на початку війни.

«Тут як особливість матеріали, що стосуються оборонних боїв на Чернігівщині у 41-му році. У 2009 році пошуковці знайшли сейф із документами 195-ї стрілецької дивізії, яка брала участь у цих боях на Чернігівщині. Вона була у складі 5-ї дивізії, яка теж була знищена», – Віктор Негода, науковий співробітник філії «Військово-історичний музей» Чернігівського обласного історичного музею ім. В. Тарновського.

Історик зазначає, що сейф пролежав у землі понад 70 років. Тепер документи політвідділу дивізії частково відреставровані. Їх і розмістили в експозиції виставки «Відлуння війни». Документи розповідають про настрої солдат, обстановку в підрозділах, наступ німців і різноманітні побутові моменти. Чимало інформації і про самі бої.

«Ця 195-та дивізія відступала від Ковеля. От і тривали ці бої. На Чернігівщині це були бої в Ріпкинському районі, неподалік Любеча, і біля Чернігова, де вже були німецькими дивізіями розгромлені ці всі дивізії, зокрема і 195-та. От, наприклад, один із загиблих – Апатьєв Олексій Федорович. Тут у нас є фотографія його, адресна записка і медальйони адресні», – Віктор Негода, науковий співробітник філії «Військово-історичний музей» Чернігівського обласного історичного музею ім. В. Тарновського.

«За допомогою розшифровки та встановлення прізвища загиблого нам, співробітникам музею, вдалося розшукати родину і ми пам’ятаємо, наскільки емоційним було перепоховання, що відбувалося з нашого музею, коли дочка приїхала і коли вона вперше сказала «Здравствуй, тату!». Вона вперше його побачила», – Сергій Лаєвський, директор Чернігівського обласного історичного музею ім. В. Тарновського.

Віктор Негода каже, що в різні періоди події 41-го року трактувалися по-різному. Все залежало від ідеологічної складової. У наш час панують кілька полярних думок.

«Є точка зору, що «не поступлюся принципами», з одного боку, а з іншого – дегероїзація. Не потрібні були оці жертви навмисні, що великі прорахунки були командування, що вони не шкодували солдатів, кидали їх тисячами, велика роль була штрафбатів», – Віктор Негода, науковий співробітник філії «Військово-історичний музей» Чернігівського обласного історичного музею ім. В. Тарновського.

Саме тому чернігівські історики прагнуть знайти істину та визначити роль командування, показати героїзм простих солдатів, які в непростих умовах 41-го року боролися та перемагали.

Журналіст – Ольга Лазун

Оператор – Дмитро Дриганов

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv