Українська естрада від 50-х років до сьогодення пережила щонайменше чотири історичні періоди на шляху свого становлення. Від Платона Майбороди через «Червону руту» та «Смереку» – до абсолютно нового усвідомлення естрадної пісні, яке й досі не можна вважати остаточно сформованим.

Тож, з огляду на всі передумови українського шоу-бізнесу ХХІ століття, сьогодні ми станемо його частиною і створимо музичний гурт.

70-ті роки ХХ століття – період розквіту української естради. У 70-х яскравою зіркою засяяв талант Володимира Івасюка, Назарія Яремчука, Василя Зінкевича, тріо Мареничів та інших.

Проте вже 80-ті вважаються роками відвертого занепаду української естради, і тільки деякі виконавці залишались вірні своїй справі і продовжували популяризували українську пісню. Це ті самі відомі співаки Мозговий, Зібров, Гнатюк, Петриненко, Свидюк та чимало інших. Утім, відродження триває до сьогодення і наразі переживає новий виток.

Верховна Рада України ухвалила законопроект, що визначає обов’язкову квоту в розмірі 35 % для пісень українською мовою в музичних радіопрограмах. Простіше кажучи, кожна третя пісня на радіо повинна лунати українською.

Проте, цікаво, звідки візьмуться ці пісні і хто їх співатиме? Адже, хоч і парадоксально, проте україномовні гурти, які дійсно до вподоби або ж хоч би просто знайомі українському слухачу, можна перерахувати на пальцях однієї руки.

Утім, для конкурентоспроможних талановитих виконавців української пісні таке нововведення в законодавчу базу – це радше добра новина, адже шанси потрапити до ефіру віднині збільшились навіть для етніки. Наприклад, на Чернігівщині етнічні твори вишукують по куточках українського села дівчата з тріо «Калита», а потім, як-то кажуть, несуть цю творчість у маси.

Особисто мені здається, що така варіація етнічної музики неодмінно заслуговує бути в ефірі радіостанцій, так само, як і ліричні ноти кобзарського музичного інструменту. Утім, справжнім бандуристам, щоб популяризувати свою творчість, і законодавчі нововведення не потрібні.

Доказ цього – «Шпилясті бандуристи та Ярослав Джус», про яких глядачів дізналися завдяки популярному телевізійному шоу. Наразі колектив веде активну гастрольну діяльність і не жаліється на відсутність шанувальників, навіть без прайм-тайму.

Тож, підбиваючи підсумки теорії, Дженерейшн П звернеться по пораду до професіонала – щоб і підтримкою заручитися, і впевненості набути, що ми – на вірному шляху.

Поспілкуватися з нами погодився Роман Іванцок, продюсер музичного агентства The best master Lub. До речі, співачка Альоша, саме працюючи з Романом, свого часу потрапила на Євробачення.

Отже, згідно з порадами продюсера, вимальовується формула здобуття успіху на теренах сучасної української естради: 1) Власне щире бажання – є. 2) Україномовний репертуар – є. 3) Професійні музиканти – ну, зараз спробуємо знайти Отак! Наступний крок – назва колективу. Че бенд! Залишилось знайти концертний майданчик, утім, у Чернігові це легко

От і настав найзворушливіший момент! А от чи вдалося перевтілитися в співачку, вирішувати вам!