Якщо оптимізувати процес сушіння готових виробів будматеріалів, то за 1-3 роки можна окупити затрати на модернізацію і з першого дня використання почати значно заощаджувати на електриці. А якщо взяти звичку користуватися нічним тарифом для електропечі, то витрати «відіб’ються» за півтора, а то й півроку.
Про те, як промисловим підприємствам за рахунок енергоефективності підвищити власну конкурентоспроможність; яким чином визначити потенціал енергоефективності на виробництві та як їм скористатись; і, зрештою, де на все це взяти гроші — говорили на першому в Україні тематичному семінарі від Асоціації міст України.
Захід організований ГО «Школа енергоефективності» за організаційної підтримки Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» в рамках проекту «Консультування підприємств щодо енергоефективності», що виконується Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) за дорученням Федерального Уряду Німеччини.
– Підприємства уже відчувають потребу частіше звертатися до послуг енергоаудиторів і, зрештою, модернізовувати власне виробництво. Проект GIZ покликаний надати як теоретичну, так і практичну допомогу. Втім, механізм працюватиме ефективніше, коли рішення шукатимуть спільно: фахівці з енергоефективності, підприємці, місцева влада. Наразі для чергового пілотного проекту відібрано 60 підприємств, два — з Чернігова, – зауважила Світлана Чеботарьова, радник проекту GIZ.
Наразі не потрібно їхати далеко за успішними практиками. Досвідом впровадження енергоефективних заходів вже діляться й українські підприємства. Детальніше вивчити власні витрати (до слова, у собівартість продукту входить від 3 до 15% вартості енергоносіїв), більшість підприємців спонукало постійне підвищення тарифів.
Важливо, аби виробництва з подібними ініціативами підтримували й органи місцевого самоврядування.
— Сьогодні один із каменів фундаменту нашої країни – енергетична незалежність. Є також той факт, що ми споживаємо енергії у будь-якій галузі в 11 разів більше, ніж японці, в 7 разів більше, ніж німці. Це стосується і приватного житла, і підприємств. Стосується також частки енергії собівартості будь-якої продукції, яку ми випускаємо. Тобто у нас частка заробітної плати менша, ніж енергоносіїв. Тож впровадження енергоефективності — значною мірою підвищує потенціал підприємства, як наслідок забезпечує більше надходжень громаді, — зауважив Чернігівський міський голова Владислав Атрошенко.
Окрім обговорення успішних практик реалізації відповідних проектів на підприємствах, учасники заходу дізнатися більше про державну політику у сфері енергоефективності та розглянути регіональні аспекти.
Більше того, кожен учасник у форматі голосування, повідомив про методи енергоефективності, які вже застосовує та окреслив, що необхідно для подальшого руху на обраному шляху.
Результати опитування АМУ використовуватиме при підготовці наступних етапів проекту.