Учителі на Чернігівщині під час Голодомору 1932 – 1933 років перебували в особливих покращених умовах. Про цей та інші гострі історичні факти однієї з найжахливіших сторінок нашого минулого написали у своїй книзі чернігівські історики Сергій Горобець і Сергій Бутко.

«Вони стояло осторонь від решти людей. Попри те, що вони також голодували, проте харчувались і з закритих розподільників. Вчителі за тогочасними нормами отримували 500 грамів хліба на день і 200 грамів на кожного члена сім’ї. Це дуже багато на той час, коли люди їли кору дерев, листя, все що завгодно», – розповідає Сергій Горобець, співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук.

Причина привілеїв – ставка сталінського режиму на вчителів, які мали б виховати нове покоління радянських людей. Загалом головна мета книги – аналіз тих подій, історичних фактів. Тому й назва відповідна «Усвідомлення Голодомору». Науковці не боялись зачіпати суперечливі теми. Так розвінчують міф взаємодопомоги в ті складні часи.

«Більшість пише, що ніхто нікому не допомагав. Кожен сам за себе. І люди були настільки виснажені, що про інших просто не думали», – говорить Сергій Горобець, співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук.

Називають інші дати першої згадки про трагедію. Так голосно про неї заявили на теренах України за часів окупації німецько-фашистськими загарбниками. Масштаб біди саме для Чернігівщини можна порівняти із загиблими з нашого регіону в Другій світовій війні – майже 260 тисяч. Водночас рівень вшанування і пам’яті про ці дві трагедії колосально відрізняється.

«Місто Чернігів, де немає пам’ятника загиблим у часи Голодомору», – зазначає Сергій Горобець, співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук.

Причиною відсутності спротиву історики називають надломленість народу.

«Перший етап – це розкуркулення. Отоді була справжня народна війна. І тоді коли той спротив придушила влада. А тут уже добивали. Коли переламали народ через коліно, стало можливо робити такі злочини, як Голодомор», – розповідає Сергій Горобець, співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук.

Загалом книга вийшла в кількості 100 примірників, що розійдуться по всіх основних бібліотеках області. Видавалась власним коштом авторів. Невдовзі вони обіцяють зробити її доступною в мережі Інтернет.

Журналіст: Олег Дешура

Оператор: Дмитро Дриганов