Цілий шар артефактів приховує під собою історичне звалля. Саме так колись називалась територія нижнього Валу, яку зараз реконструюють. Там, під пластом землі багато століть тому був оборонний рів, з якого й починався сам Вал. Його ширина становила близько 23 метрів, а глибина – 10.
«Коли руйнували фортецю, наприкінці XVIII століття, все з Валу скидали в рів. І всі знахідки, які були зверху фортеці, потрапили до цього рову. І вони зараз там знаходяться. Тобто рів – це такий смітничок законсервований», – історик, старший науковий співробітник Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського Олександр Бондар.
У старовинному рові можуть знаходитися речі, датовані ще Х століттям. Це кераміка, предмети побуту й елементи одягу. Аналогічні речі знаходили ще у 1985 році під час розкопок на території Верхнього Замку, це місце, де зараз височіє пам’ятник Шевченку. Звідти дістали чимало шкіряних речей XVI – XVIII століть.
«Насправді це унікальні знахідки для Чернігова, бо в нас такі ґрунти, які не зберігають цих речей. По друге, Чернігів – це фортеця, яка витримала чимало облог. Військове якесь спорядження, ті самі кулі. Ну і прикраси, якісь побутові речі, оскільки за ровом одразу розміщувався колегіум, які просто потрапили в рів», – історик, старший науковий співробітник Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського Олександр Бондар.
На місці реконструкції вже знімають асфальтне покриття та верхні шари ґрунту. Але проводити глобальні розкопки міська рада не поспішає.
«Якщо будуть дослідження безпосередньо фахівцями з області археології, то вони дадуть висновок. І зараз виконують роботи, що потребують технічного нагляду зі сторони археологів, вони виходять на місце, підписують відповідний акт і дозволяють або не дозволяють працювати там на якийсь термін», – заступник чернігівського міського голови з питань ЖКГ Андрій Черненко.
Історики ж наголошують на тому, що ремонтувати Вал, безумовно, треба. Але якщо вже й вирішили заощадити на розкопках, то робити це треба так, щоб не пошкодити історичного шару.
«Всі земляні роботи треба проводити не за рахунок підрізання та зрізування, а саме за рахунок вирівнювання, досипання ґрунту та вирівнювання. По-перше, це законсервує наявні шари, по-друге – не пошкодить їх і, по-третє, кажуть, що це якоюсь мірою дешевше», – історик, старший науковий співробітник Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського Олександр Бондар.
Із думкою істориків погоджуються й чернігівці.
– Я вважаю, наші будівельники глибоко не копатимуть, нащо воно їм треба.
– Не лише дороги для машин треба ремонтувати. Але треба дороги ремонтувати для людей. Артефакти зберігати неодмінно треба. Без історії немає країни.
– Зберегти треба, але, напевно, треба з археологами якось спілкуватись. І це все вирішується. Для потомків і для нас.
– Треба все зберігати. А як же? Щоб передати поколінням, щоб хоч трошки були знайомі з нашою історією.
– Ой, це немає нічого ціннішого, це ж така пам’ять.
Нижній Вал також називають парком Коцюбинського. Саме за мотивами його твору у 30-х роках минулого століття тут було встановлено фонтан із двома козликами, який із часом втратив свою особливість. Історики домоглися, щоб після ремонту історичної зони його теж відновили. За словами спеціалістів, ця частина Валу є досить важливою, адже від її реконструкції залежить подальший вигляд усього Дитинця.
Журналіст Ольга Лазун
Оператор Дмитро Дриганов