Майстриня з глини Галина Близнюк створює колекцію автентичних ляльок. Вони демонструють народні вбрання українок із кожного регіону держави. Роботу над колекцією пані Галина розпочала після перегляду проєкту одного з телеканалів, присвяченого історичним вбранням.
«Я коли побачила, то зрозуміла, що треба в якесь русло йти і мати свою колекцію жінок у вбранні наших прабабусь, щоб залишити це нащадкам»,- Галина Близнюк, майстриня з глини.
Жінка створила вже 12 ляльок із 24 запланованих. Кожній панянці майстриня дає ім´я, найбільш притаманне регіону. Першою стала Христина, яка демонструє вбрання Чернігівщини. Окрім вишиванки, наші жінки носили ткані сорочки з рослинними орнаментами. Характерним було носіння запасок.
«Бувало таке, що та запаска була одна на все село. Вона переходила від однієї панянки до іншої. Така запаска, якщо вона була парчева, коштувала як пара волів. Це була дійсно дорога річ»,- Галина Близнюк, майстриня з глини.
Аби дізнатися такі подробиці, майстриня вивчала відповідну літературу та інтернет. Кожна її лялька зроблена з дикої глини, яку пані Галина сама обробляє. Усі ляльки створені вручну. Так само і додаткові предмети в їхніх руках.
«Бачите, іде на ярмарок ярмаркувати. Мабуть, це чоловік накрутив глеків, вона і йде їх торгувати ними. Отак вбиралися наші кияночки. Київська область, Васильківський район»,- Галина Близнюк, майстриня з глини.
Створюючи черкащанку, пані Галина обрала дівочий образ. Ця лялька без головного убору. А от жінка мала носити хустку та очіпок.
«Жінка мала носити хустку, очіпок. У деяких регіонах вважалося соромом навіть засвітити очіпком у перший рік заміжжя. І вони носили поверх очіпка хустку. І так носили, щоб і волосина не проглядала. Вважалося, що жінка, яка не дотримується традицій, може накликати хвороби на весь рід»,- Галина Близнюк, майстриня з глини.
Вбрання мешканок Харківщини суттєво відрізнялося від одягу жіноцтва Західної України. Тут носили очіпки, подовжені жупани та мануфактурні спідниці. У колекції майстрині є й лялька Житомирщини у святковому вбранні.
«Досить багато білого кольору. Вони не вишивали своїх сорочок. Єдине, чим вони прикрашали свій одяг, – це яскраві спідниці. Називалися картаті літники. Кожна жінка на Поліссі прикрашала себе хусткою. Завозилися вони з-за кордону. Такі хустки купували тільки на свята. Передавали їх із покоління в покоління»,- Галина Близнюк, майстриня з глини.
Багато білого можна побачити і на ляльці Вінниччини. Тут носили сорочки до 3-3,5 метрів. Їх підтикали та нашаровували на спідницю. Майже всі ляльки мають багато намиста. Адже в давні часи його використовували як оберіг. Так показували і статусність.
«Черкащина, тут уже хрестики з´являються. Це орнамент Миргородського району Полтавської області. А зверху жупан чорного кольору. Прикрашали себе і монетами, і хрестами»,- Галина Близнюк, майстриня з глини.
Майстриня відтворює вбрання так, аби воно було максимально схоже на оригінал. Зараз пані Галина працює над представницями південних областей. Західні регіони – серед планів. Після завершення роботи над проєктом майстриня планує виставити кожну ляльку на великій мапі, аби можна було побачити, як одягалися українські жінки в давнину. Є у її колекції і жінки світу.
«Коли створювалася ця паняночка-француженка, на цю лялечку в мене лягли віршовані рядки»,- Галина Близнюк, майстриня з глини.
Також у колекції є ляльки, що символізують Сідней, Відень, Баден-Баден і Київ. На створення ляльки може піти приблизно 8 годин. Часто майстрині доводиться працювати вночі. Кожна її лялька унікальна, має власний характер та історію.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Журналіст Ольга Лазун
Оператор Роман Лазун