Фізкультура за модулями. Мабуть, за останнє десятиліття найвідчутніший крок до змін на уроці фізичного виховання. Суть зміни – деякі обов’язкові види спортивних занять стали необов’язковими, додали спортивних новинок. Із часом уже нові реформатори пішли далі.

«У процесі її обговорення було зроблено 319 правок. Головна мета програми – це збереження життя та здоров’я дитини», – Олена Горна, заступник начальника управління освіти ЧМР.

Зміни 2017 року зробили фізкультуру більш європейською. За програмними визначеннями. А фактично для учнів мало що змінилось. Нормативи залишились, але стали другорядними.

«Зараз нормативи помірні, і загалом це нормально. Діти повинні отримувати від фізкультури заряд енергії, а не підвищувати свою спортивну майстерність», – Вадим Ткаченко, вчитель фізкультури чернігівської школи №2.

«Оцінка за виконання нормативу не є вирішальною в оцінюванні вміння учнів», – Олена Горна, заступник начальника управління освіти ЧМР.

Для юного покоління фізкультура, як і раніше, залишилась одним із найулюбленіших предметів, де діти, так би мовити, «відходять» від сидіння за партами.

– Мені не дуже важко, тому що я займаюсь спортом.

– Ні, мені не важко, тому що я ще займаюсь танцями, в нас там також є фізична підготовка.

–  Ну, ні, не дуже.

– Ні, не важко.

Просимо вчителя з майже 35-річним стажем викладання оцінити, чи змінилась із часом кількість «звільнених» від фізкультури. Так би мовити, оцінити рівень здоров’я.

«Зараз спостерігається тенденція до збільшення, тому що медики намагаються спихнути проблеми з себе. І діти, які належать до спеціальної групи, фактично зараз не займаються на уроках фізкультури», – Вадим Ткаченко, вчитель фізкультури чернігівської школи №2.

Найбільше ж викладацький склад у всіх фізкультурних реформах дивує набір модуля «на вибір». Фехтування, бадмінтон, плавання, боротьба, дзюдо і ще багато чого. Але здебільшого умов у школах для введення цих дисциплін не існує.

Журналіст Олег Дешура

Оператор Дмитро Дриганов