Якщо це правда, то рівень деградації сфери освіти, в цьому випадку – професійної, в Україні досяг свого апогею. У Чернігові зварювальників, мулярів та інших навчають у приміщенні, яке радше нагадує повоєнний Чернігів, ніж кузню кадрів. На місці майстерні, що розташовується одразу за приватною школою «Мудрангелики», застаємо тільки «помічників».

«Ви працюєте тут? – Ні, я прийшов товаришу допомогти. Воду з підвалу вичерпати. – Тут? – Я іду зовсім в інший бік. Я просто чоботи взяв»,- Олексій, допомагає вичерпувати воду з підвалу.

Помічники переконують, що навчання вирує.

«Там навчаються? – Так, навчаються. Профтехосвіта»,- Олексій, допомагає вичерпувати воду з підвалу.

Люди ж, які працюють і живуть поряд, навпаки, кажуть, що це місце не навчання, а асоціального відпочинку.

«Тут дуже часто люди, які не мають постійного місця проживання, люди, які розпивають алкогольні напої, діти з неблагополучних сімей… Те, що нам заважає… То це те, що взимку тут, мабуть, опалюють приміщення гумою – йде такий сморід просто у вікна»,- Юлія, працює поряд із «майстернями».

«Жодного навчального процесу я не бачила»,- Анна, живе неподалік «майстерень».

«Люди, які, на мою думку, не мають постійного місця проживання, вони перебувають у доволі неадекватному стані»,- Тетяна, працює поряд із «майстернями».

Що це за навчання в руїнах, намагаємося дізнатись в директора навчально-курсового комбінату.

«Вона використовується… так, виходимо. – Чому? – А тому що так не потрібно»,- Олександр Бородуха, директор навчально-курсового комбінату державної корпорації «Укрбуд».

Далі емоції – чи хтозна-що це було – вщухли, і директор підтвердив неймовірне.

«Там відбувається якийсь навчальний процес? – Так. Ми там навчаємо облицювальників, плиточників, мулярів, штукатурів, електрогазозварювальників, стропальників. – А в який період часу відбувається навчання? – Період часу… Час від часу.Це може бути раз на місяць, раз на два місяці, раз на три місяці»,- Олександр Бородуха, директор навчально-курсового комбінату державної корпорації «Укрбуд».

Директор люб’язно погоджується показати навчальні зали, але, на жаль, усе зачинено. Місцевий завідувач господарства, «майстер», відлучився у справах. Телефонували, довго чекали, але не дочекалися.

Зняти частину «класів» вдається тільки через розбите вікно. Поправка – журналісти вікно не розбивали, його не було й раніше.

Через неможливість потрапити в альма-матер, директор розповідає про моменти навчального процесу просто на вулиці.

«Брухт, який ми купили на сміттєзвалищі для відпрацювання зварювання тонких листів. Як бачите, вона ціла, ми з неї нічого не…»,-  Олександр Бородуха, директор навчально-курсового комбінату державної корпорації «Укрбуд».

«Ми проводимо тут навчання. Ставимо екран і проводимо навчання»,- Олександр Бородуха, директор навчально-курсового комбінату державної корпорації «Укрбуд».

Як бачимо, в «навчальному» процесі майбутнього кадрового потенціалу України задіяний навіть двір.

Може здаватися смішним, але навчальне призначення цієї будівлі підтверджують навіть у Києві, в державній корпорації «Укрбуд». Коли Фонд державного майна намагався продати цей оазис освіти, що лякає місцевих, там у відповідь написали відмову.

«Надійшла відповідь, що корпорація відмовляє в наданні згоди на приватизацію цього об’єкта. Вони відмовили, посилаючись на те, що це є закладом освіти і він має працювати за відповідним призначенням»,- Валерій Йовенко, начальник чернігівського управління РВ Фонду державного майна.

Отак бюрократія проти здорового глузду. Якщо руїну назвали класами для навчання, так воно і є. Європейські стандарти. Хто має розібратися в ситуації і дати лад естетичному вигляду та освітянському процесу в Чернігові, залишається питанням.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv