«Приносить мені документи на отримання 16 000, я підписую, несу до каси на отримання, дивлюсь, мені дають 7 000 п’ятисотками і 8 000 двохсотками. Банкомат це все рахує, я все це бачу. Я питаю: чому менше на одну тисячу, я ж підписав на 16 000? Звернувся до менеджера, він: я ж пояснив, якщо оплатите разову страховку, то жодних проблем не буде. А потім ви компенсуєте все – і вам кредит обійдеться з незначними відсотками», – пенсіонер, позичальник банку Олексій Мекшун.
За словами пана Олексія, кредит був оформлений під ставку 30 відсотків, але вже вдома він побачив, що насправді доведеться платити майже 66. До того ж, до договору про кредит додавалась страховка, за яку ще чверть століття пенсіонер мав би віддавати банку по 104 гривні кожного місяця. До суми кредиту увійшла й разова сплата, про яку чоловіка не проінформували.
«Є ще якась мінусова сума 19 744 із мінусом 19 000, тобто я її не отримував. Виявляється, що оця різниця між 16 і 19 – 3 744 – це відправляється разовий платіж на страхову компанію, що розташована в Києві, і її адресу мені дали зовсім іншу, тобто мене ввели в оману», – пенсіонер, позичальник банку Олексій Мекшун.
Згідно із законом, Олексій Миколайович розірвав цей сумнівний, на його думку, договір із банком протягом 14 днів. Та за той час, поки його справа вирішувалась, пенсіонер уже втратив три тисячі гривень. Чоловік каже: якби одразу не почав діяти, то його борг міг би становити 45 тисяч. Аби вберегти себе від таких історій, юристи радять уважно читати договір у банку або взяти його на ознайомлення додому. Головне – зробити це ще до підписання та звертати увагу на деталі.
«У договорі чітко повинні бути прописані умови щодо взагалі сукупної вартості цього кредиту. Також повинен бути чітко встановлений графік, за яким людина може явно побачити платежі, які вона повинна кожного місяця сплачувати. Чітко повинні бути прописані кожного місяця відсотки, які вона має платити, тіло кредиту і відсоток протермінування заборгованості», – юрист Олександр Комаса.
Окрім цього, в договорі має обов’язково міститися інформація про реальний відсоток кредиту, який зазвичай нараховується за рік користування.
«З погляду закону, ну, тут неоднозначно можна трактувати це. Оскільки, якщо встановиться 2% за користування кредитом в умовах договору, то фактично, якщо людина взяла там на три місяці кредит, реальна відсоткова ставка вийде приблизно 100%. Отже, людина, взявши кредит, буде в рази переплачувати за саме тіло кредиту», – юрист Олександр Комаса.
Цивільний кодекс передбачає також передачу боргів від банків до колекторських фірм, чиї дії іноді можуть виходити за рамки закону. За словами юристів, такі організації не мають права забирати майно боржників, адже це можливо лише за рішенням суду.
«Грубо кажучи, спілкуватися з ними немає сенсу. Якісь рішення щодо кредиту вони не приймають, тобто їхнє завдання – вибивати стресостійкість, вибивати в людини землю з-під ніг. Фактично вони не мають права ломитися в квартиру, тобто якщо є такий випадок, то спокійно викликаємо поліцію і конкретно на статті Кримінального кодексу розкладаємо цю справу», – адвокат Катерина Кулініч.
У такому випадку фахівці радять дочекатися судового засідання та вже в правовому полі вирішувати долю кредиту. Також вони наголошують на тому, що важливо не пропускати засідання.
«Неодмінно банк або та установа, що є держателем вашого боргу, повинні розрахувати, чому саме та відсоткова ставка, чому таке тіло кредиту. І майже в 95% зменшується сума боргу, яку навішують колектори. Тому що колектори не купують конкретно один борг, вони купують пакетно. Але немає гарантії того, що ваша справа закриється, якщо ви заплатите ці гроші. У моєму розумінні гарантовано – це з’ясовувати вже після суду, після виконавчої служби і безпосередньо тоді, коли гроші йдуть за рішенням суду на вказані рішенням суду рахунки», – адвокат Катерина Кулініч.
Та юристи застерігають, що є ризик отримати борг, навіть якщо на людині ніколи не значився кредит. Це можливо в разі отримання спадку від боржника. У цьому випадку є вихід його не приймати, але за кредиторами залишається право звернутися до суду з вимогою визнання спадщини від померлого. Тоді сума стягуватиметься або зі спадкоємців, або суд передасть зобов’язання з її сплати на бюджет органу місцевого самоврядування.
Журналіст Ольга Лазун
Оператор Роман Лазун