Розваги, безтурботність та ігри. Саме так більшість чернігівців згадує своє дитинство. І не важливо, на який період воно припало. Наприклад, Микола Петрович народився у 1942 році. Своє дитинство, яке проходило у повоєнні роки в селі, він пам’ятає докладно. Розповідає, що у нього не було різноманіття іграшок. Забави собі вигадували самі.

«Колесо, якась палиця, м’яч. Ножичок кидали в землю, потім зубами витягав його той, хто програв. Загалом дитинство таке було. Тоді навіть паперу не було. Для нас були цікаві листівки. Якщо десь діставали, то її берегли», – Микола Петрович, чернігівець.

Чернігівці молодшого покоління пригадують уже зовсім інші дворові ігри. Та у всіх вони схожі.

«Ми з хлопцями грали переважно. Це «Квадрат», «Вибивали». Любили, щоб за нами бігали. За гаражами в «Хованки» играли. Звичайні дитячі ігри. «Резинки», «Класики», скакалка. Як у радянські часи, що батьки нам передавали». 

«Я ріс на Півночі – це було військове містечко. У хокей грали, у футбол влітку. Ще раніше битки кидали. У нас батьки – офіцери, ґудзики були військові».

«В шахи, в футбол ганяли, в «Пекаря», цурки-палки».

«На гумці скакала, у «Вибивали». У нас дорога була перекрита, будували дім, то ми просто на дорозі грали у «Вибивали», «Хованки», листочки зривали».

«Чай-чай, виручай», «Вибивали» і ляльки. У ці ігри нинішні діти однозначно, на жаль, не грають».

«Зараз це все вже застаріло. Певно, світ змінюється і змінюються люди, діти. Покоління росте, якось розвивається».

Усі чернігівці зазначили, що сучасні діти вже значно менше часу проводять надворі. Вони зазначили, що нинішня малеча воліє сидіти за гаджетами та комп’ютерами.

Журналіст – Ольга Лазун

Оператор – Роман Лазун

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv