Так прогулюються після травневого дощу найстарші жителі чернігівської агробіостанції, що знаходиться в Ялівщині. Голландських декоративних чубатих курок тут називають ветеранами. Поруч із ними у вольєрах займаються своїми справами представники ще 11 видів різноманітних птахів. Колекцію на агробіостанції почали створювати три роки тому.
«У нашій колекції є павич індійський звичайний. У нашій колекції є 7 видів фазанів різних. Зокрема, найкрасивішим вважається золотий фазан, сріблястий фазан, лимонний, королівський та інші. Також є у колекції декоративні кури, декоративні цесарки. Тобто ті об‘єкти, які варті уваги, і коли приходять на екскурсії учні шкіл, діти в захваті, бо такого вони ніде не бачили», – завідувач кафедри екології та охорони природи НУЧК ім. Т.Г. Шевченка, вчитель біології Чернігівського обласного педагогічного ліцею Юрій Карпенко.
На базі агробіостанції проходить наукова та практична робота. Її працівники проводять адаптацію різноманітних видів рослин з інших регіонів.
«Ми цього року на базі регіонального ландшафтного парку зробили таку акцію «100 карпатських смерек для Ялівщини». Результат цієї акції – висадили 100 сіянців ялини звичайної, яка в Карпатах називається смерека, але цьому передувала тривала робота з вивчення адаптаційних можливостей цих рослин. Тобто попередні три роки ми вивчали, як приживаються ці саджанці, як вони реагують на посуху, як вони можуть жити в умовах міського середовища тощо», – завідувач кафедри екології та охорони природи НУЧК ім. Т.Г. Шевченка, вчитель біології Чернігівського обласного педагогічного ліцею Юрій Карпенко.
«Кожна рослина має свій певний характер, тому повинна доглядатися певною мірою. Деякі потребують більше освітлення, деякі – більше вологи, деякі, навпаки, повинні рости в затінку. Птахи також. Кожен фазан перебуває у своєму рідному ареалі на різній висоті. Оскільки птахи більше на деревах ночують», – завідувач навчально-наукової станції Михайло Клименко.
Агробіостанція є своєрідним ботанічним садом. На площі приблизно 2 з половиною гектари красуються чимало видів рослин, нехарактерних для Чернігівщини. Усе поділено на зони. Так, наприклад, тут є власний коніферетум, тобто колекція з 50 видів хвойних рослин.
«Тут ви можете побачити сосну сибірську кедрову, ялину канадську коніку, тую золотисто-кінчикову, можна побачити ялівці скельні. Тобто рослини, які цікаві з погляду оригінальності, декоративні, естетичні… Хотів би порадити нашим озеленювачам більше використовувати хвойних. По-перше, вони фітонцидні рослини, по-друге, вони повільно ростуть і, по-третє, вони створюють затишок цілий рік», – завідувач кафедри екології та охорони природи НУЧК ім. Т.Г.Шевченка, вчитель біології Чернігівського обласного педагогічного ліцею Юрій Карпенко.
Є на території станції чимало цінних для науки реліктових рослин, які збереглися ще з часів мезозойської ери. Також тут росте унікальне залізне дерево, яке, на відміну від інших видів, може тонути у воді. Є модрини, що використовувались як корабельний будівельний матеріал, і ціла алея магнолій.
«З одного боку, це зимостійкі магнолії Лебнера, магнолії віткові, магнолії, які ми привезли з Польщі, і магнолії, які були символічні: випускники ліцею для обдарованої сільської молоді заклали алею магнолій. Це магнолія суланджа, магнолія квіткова. Вони представляють досить цікаво різні регіони нашої планети та здобутки людства», – завідувач кафедри екології та охорони природи НУЧК ім. Т.Г.Шевченка, вчитель біології Чернігівського обласного педагогічного ліцею Юрій Карпенко.
Рослини до агробіостанції привозять із різних ботанічних садів, розплідників та приватних колекцій. Вона є навчальною базою для студентів-біологів, екологів і хіміків Національного університету чернігівського колегіуму. Тут вони проходять практику в різноманітних напрямках і займаються науковою роботою. А от учні обласного педагогічного ліцею упорядкували свою територію та висадили тут власний сад, город та алею троянд.
Журналіст Ольга Лазун
Оператор Дмитро Дриганов