Бетонування Красної площі призведе до затоплення навколишніх вулиць. Саме тому члени Громадської ради обурилися реконструкції головної окраси міста та написали звернення до міського голови. Вони просять провести громадські обговорення та внести зміни до проекту, зокрема не робити бетонної подушки під клінкером. Адже зараз усю зайву вологу вбирає ґрунт, а після реконструкції вода стікатиме до будинків, що становить особливу небезпеку через відсутність зливових каналізацій на прилеглих вулицях.
«Громадськість створила застережні схеми можливого затоплення, що станеться через цю вологу. Тим паче, зараз під цією площею знаходиться культурний шар, його не можна чіпати, тому ми зверху зробимо бетонну подушку, вся територія площі піднімається ще на 15 см і вона збиратиме ще більше вологи. І всі ці будинки і квартали міста біля площі під загрозою», – розповідає Костянтин Ягодовський, голова Чернігівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, член Громадської ради при Чернігівській ОДА.
Активісти також наголошують на тому, що на площі варто провести археологічні розкопки, адже під нею знаходяться історичні шари, датовані ще 12 століттям. Є під площею кількасотрічне поховання, яке досі не досліджене.
«Зараз ми практично ходимо по суцільному кладовищу і це підтверджується, ось коли тягнули цей водопровід, то зачепили кістки, зачепили поховання. Тут ховали не тих, хто загинув, тут просто був цвинтар. І поховання ці не тільки не досліджені, а ми ходимо по кістках. А було б доцільно, переш ніж бетонувати, здійснити перепоховання», – зауважує Костянтин Ягодовський, голова Чернігівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, член Громадської ради при Чернігівській ОДА.
Також під фундаментами стародавніх торгових рядів можуть розташовуватись історичні підземелля. Тому громадськість наголошує на тому, що треба дослідити всю територію Красної площі. Проте зараз археологічні дослідження проводять тільки там, де прокладають комунікації.
«На сьогодні в нашому місті Чернігові без розкопок нічого не відбувається, тобто в будь-якому випадку, якщо буде якесь заглиблення, в будь-якому випадку будуть археологічні розкопки, будуть дивитись археологи, є там якась культурна спадщина чи немає, і вже після цього робитимуть висновки, можливе там подальше заглиблення чи ні», – говорить Андрій Черненко, заступник чернігівського міського голови з питань ЖКГ.
У міській раді планують залишити приблизно 80% старого клінкеру, решту території площі вкладуть гранітною шашкою. Проте активісти застерігають, що вона є травмонебезпечною.
«Як просто люди зможуть ходити по цьому колотому граніту. Фахівці відповідають: «а по дорозі не можна ходити, це заборонена зона». Так от, ми стверджуємо, що площа не є забороненою зоною для пішоходів. І недостатньо тільки пішохідних переходів. А треба, щоб уся площа була безпечною для всіх», – вважає Костянтин Ягодовський, голова Чернігівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, член Громадської ради при Чернігівській ОДА.
У міській раді наголошують на тому, що громадські обговорення проводили з приводу саме бруківки. Проте активісти запевняють, що їхні звернення щодо зміни плану реконструкції площі ігнорують. Тому в черговому, вже третьому, листі до мера члени Громадської ради попросили все ж звернути увагу на їхні зауваження й обговорити реконструкцію з громадою. Та визначеної відповіді на те, чи буде розглянуте це звернення, у міській раді не надають.
Журналіст: Ольга Лазун
Оператор: Дмитро Дриганов