Шкільна історія на двох. Парти на дві особи ще з радянських часів стали закономірністю в наших школах. Здавалося, інакше й бути не може. Запитання «чому так?» і «як краще?» у більшості навіть не виникали.

– Ну, по троє незручно.

– Тому що зав’язується дружба. Я сидів із хлопцями, то ми й досі дружимо, а з дівчиною сидів, то також дружимо.

–  Місця мало в школі. Найзручніше по одному. Тому, якщо вдвох, то заважають. – І хтось може списати в тебе.

Проте час минає і традиції змінюються. Нова українська школа – це насамперед індивідуальність. А індивідуальність – це одномісна парта. Одним із флагманів у цьому напрямі є приватна школа «МудрАнгелики».

«Ось парта. Вона отак розкладається. Тут пенал і все найнеобхідніше. Решта знаходиться тут», – Ірина Лащевська, викладач школи «МудрАнгелики».

«Візуально вчитель під час уроку бачить усіх дітей і вони для нього психологічно рівні. Кожен окремий учень як особистість», – Ірина Лащевська, викладач школи «МудрАнгелики».

«Одна парта для однієї дитини – це найоптимальніший варіант. Тому що дитина вчиться мати свій простір, для педагога це добре, оскільки учнів добре згрупувати по кілька осіб», – Неля Лавріненко, директор приватної школи «МудрАнгелики».

Таким чином відбувається соціалізація і з’являється можливість виконання групових завдань. Те, що в нас лише захоплює шкільні класи, в Європі та Америці вже буденність.

«Я була, наприклад, в американській школі, там індивідуальні парти. Я була в польських школах, там теж індивідуальні парти», – Неля Лавріненко, директор приватної школи «МудрАнгелики».

Одномісна парта – це ще один крок до Європи. А радянська двомісна система вже вважається таким собі пережитком комунізму та колективізації. Тих часів, коли стимулювалась можливість «бути разом».

Журналіст Олег Дешура

Оператор Дмитро Дриганов

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv