Така проста зимова розвага, як ліплення сніговиків, раніше мала сакральне значення, а на Київській Русі їх узагалі вважали духом зими. Перша згадка про снігову скульптуру знайдена у книзі Часослов за 1380 рік. Зараз же сніговик нагадує чернігівцям про дитинство, Новий рік і просто викликає позитивні емоції.
– З дитинства ще, любили сніговиків у дитинстві завжди, особливо коли в бабусі з дідусем були, то ліпили. Зараз працюю в дитячому садку і дітям це дуже подобається.
– Сніговики – по-перше, емоції, сам у дитинство повертаєшся, коли ліпиш сніговиків. І дітям подобається. Зимові ігри – це завжди весело.
– Ліпили, і самі ліпили. Це емоції, правильно ви кажете.
– Дуже подобається, коли батьки з дітьми сніговиків ліплять. Але чомусь це в нас відходить. Мало де у дворі сніговика зустрінеш. Шкода, хотілося б, все-таки це наша традиції. І спілкування, і настрій.
– Ліпити сніговика, можна його зробити у своєму стилі, створити зачіску яку захочеться. Очі, руки, ноги. Вони додають новорічного настрою
Психологи кажуть, що ліплення сніговика може неабияк вплинути на всебічний розвиток дитини. У процесі створення скульптури збагачується сенсорна сфера та фантазія. До того ж, робота зі снігом змушує працювати м’язову систему дитини. Та фахівці не радять користуватися сніжколіпами, адже вони заважають розвитку мозку дитини.
«Коли дитина задіює обидві руки і вони між собою взаємодіють – це синхронно розвиває обидві півкулі головного мозку. Тобто коли дитина бере своїми ручками і ліпить цього сніговика, катає кулі для сніговика, то має можливість для синхронізації правої і лівої півкулі, бо включаються обидві ручки», – кандидат психологічних наук, доцент НУЧК імені Т.Г.Шевченка Вікторія Щербата.
Добре таке заняття впливає на дітей з руховою розгальмованістю, адже під час ліплення сніговика вони можуть виплеснути надлишок фізичної енергії. А сам процес ліплення снігової скульптури передбачає спілкування малечі з дорослими, що, за словами психологів, допомагає налагодити тісний емоційний контакт батьків із дитиною. Та корисне це заняття і для дорослих.
«У кожному дорослому живе насправді дитина. Ми, дорослі, постійно її десь пригнічуємо, забуваємо про свій дитячий початок, і в процесі цієї діяльності ми можемо задовольнити та реалізувати свої приховані бажання. Бо в нас живе дитина і вона діє за принципом «хочу». А тут є така можливість поринути в світ дитинства і виплеснути свою енергію», – кандидат психологічних наук, доцент НУЧК імені Т.Г.Шевченка Вікторія Щербата.
Та іноді цей зимовий символ може надихнути і на рекорди. Так, у 2008 році в Америці з’явився найбільший у світі сніговик. Його висота становила понад 27 метрів, а на створення велетня використали 6 тонн снігу. Дві дев’ятиметрові ялинки послугували руками для сніговика, а вії створили з лиж. Велетня занесли до Книги Гіннесса.
Журналіст Ольга Лазун
Оператор Дмитро Дриганов