У кожному великому селі є свій маленький «Бабин Яр». Саме під такою назвою в Чернігівській обласній бібліотеці імені Короленка був організований круглий стіл, що мав сколихнути сторінки пам’яті великої трагедії ХХ століття – Голокосту.

«27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. І з цього приводу ми зібрали науковців і тих небайдужих, які хочуть знати трішки більше про Голокост на Чернігівщині», – розповідає Ірина Каганова, завідувач відділу краєзнавства Чернігівської обласної бібліотеки ім. Короленка.

Найжахливішим у сторінках геноциду є те, що людей знищували тільки через те, що вони діти своїх батьків, діти свого народу. На території України масового знищення за національною ознакою зазнали кілька народностей.

«В Україні в ХХ столітті відбулися чотири геноциди. Перший – Голодомор. Далі – Голокост і водночас геноцид ромського народу», – говорить Сергій Бутко, історик.

Четвертий геноцид – кримсько-татарського народу в 1944 році. За словами учасників заходу, сьогодні всі мають стояти на сторожі, щоб історія знову не повернулась. І головне в цьому – пам’ятати.

«Це повинна бути програма в школі. А не один раз на рік якось згадувати про це», – вважає Семен Бельман, голова іудейської релігійної громади Чернігівщини.

На заході була присутня очевидиця подій Голокосту, який вона переживала з родиною у Вінницькій області. Басі Ройтберг дивом вдалося вижити.

«Я, наприклад, пам’ятаю, як нас у синагогу зібрали, мали нас спалити. Я була на руках у тата, пам’ятаю, як я просила пити», – згадує Бася Ройтберг, жертва Голокосту.

Басі Абрамівні на початок війни було три роки. Врятував тоді їхню родину, за словами очевидців, приїзд якогось керівництва. Але обривки пам’яті й сьогоднішнє усвідомлення тих хвилин залишились на все життя.

Журналіст: Олег Дешура

Оператор: Дмитро Дриганов