Старший брат знаменитої Софії Київської, який діє і досі, розташований саме в Чернігові. Це Спасо-Преображенський собор, збудований чернігівським князем Мстиславом. Унікальний документ з першою згадкою про святиню представили в обласному архіві. Саме цей запис у літописі підтверджує дату будівництва собору. А звучить він так:

«В лето 654 изыди Мстислав на лове, разболейся и умри. Ибо ложившие в церкви у Святого Спаса юже бесам заложил бебо в здананае при нём выше яко на коне стоящее на коне дасящее». Тобто в 1036 році Спасо-Преображенський храм був заввишки вершника, який стоїть в стременах з піднятою рукою. Це приблизно 4-4.5 м, і ми вже говоримо про те, що Спаський собор у 1036 році збудували саме на таку висоту», – директор Державного архіву Чернігівської обл. Раїса Воробей.

З цим та іншими літописними цікавинками можна ознайомитись на виставці «Храми землі чернігівської», яка відкрилася в обласному архіві й приурочена 1031-й річниці хрещення Русі. Є тут і згадки про П’ятницьку церкву, яку за часів князівської доби оточували торгові ряди і вона мала інший вигляд. Зведено святиню на честь покровительки всіх торговців Параскеви П’ятниці. Але у XVII столітті її перебудували, тому про те, що вона має статус давньоруської споруди, історики не знали.

«У роки Другої світової війни через бомбардування всі надбудови церкви зруйнували, і виявилося, що основа — це таки храм XII століття. То було відкриття, і відомий архітектор Петро Барановський, попри війну, взявся відновлювати храм. І в такому вигляді ми бачимо його сьогодні», – директор Державного архіву Чернігівської обл. Раїса Воробей.

У чернігівському архіві зберігається чимало метричних книг з церков усієї області. Сюди в давнину записували дані про народження, шлюб або смерть. Нині завдяки цим даним можна дізнатися історію свого роду. Частину фрагментів таких документів, які раніше вели в Катерининській церкві, тепер представлено широкому загалу. Є з-поміж них і такі, що розповідають безпосередньо про храм.

«Це Катерининська церква, яку побудовано на честь мужності полковника чернігівського Якова Лизогуба і чернігівських козаків під час штурму турецької фортеці Азов у 1696 році, а освятили цей храм у 1715-му. Ми знаємо, що це яскравий приклад козацького бароко», – директор Державного архіву Чернігівської обл. Раїса Воробей.

Виставка розповідає і про собор Різдва Богородиці у Козельці, що має унікальний іконостас. Загалом в експозиції представлено 60 документів, які містять ексклюзивну інформацію про два храми давньоруської доби та стільки само козацького періоду будівництва. Завітати на виставку можуть усі охочі. Діятиме вона до 6 серпня.

Журналіст Ольга Лазун

Оператор Дмитро Дриганов