Газета “Чернігівщина” неодноразово писала про непорозуміння й чвари навколо головної посади у селі Євминка. Тривають вони вже понад шість років.
За цей час сторони конфлікту пройшли всі судові інстанції. Та це ще не кінець, запевняють у сільраді. Чим же так вабить посада голови у віддаленому селі Козелеччини? Відповідь на це запитання зрозуміла.
Євминка – це не лише чудове розташуання, а й сприятливі умови для проживання: 40 кілометрів до Києва, з одного боку могутній ліс, а з іншого – мальовнича Десна. Недарма цей населений пункт так облюбували дачники, їх тут більше, ніж самих мешканців…
Та доки звичайні люди насолоджуються комфортним місцем проживання, пани продовжують чубитися.
Осінь 2012-го року видалася найзапеклішою: саме тоді частина депутатів, зібравшись у приміщенні школи, проголосувала за припинення повноважень сільського голови Григорія Шуриги.
Сам колишній голова вважає це свавіллям і беззаконням, тому міцно тримався за крісло, кажуть, навіть певний час підживав у приміщенні сільської ради. Зі слів Григорія Степановича, на позачерговому голосуванні вирішальним, дев’ятим, був голос секретаря сільради, яка уже не була депутатом, бо звільнилася за власним бажанням. Але, якщо навіть дев’ять, то рішення все одно не прийнято, запевняє колишній голова. Закон чітко говорить, що для ухвалення рішення потрібно не менше двох третин голосів ради. А від 14 депутатів, мовляв, дві третини – це… 9,3 депутата. Тож обурений керманич звернувся до Феміди, аби довести, що «зняли» його незаконно.
За ці шість років сторони конфлікту обійшли Козелецький районний суд, Апеляційний суду Чернігові, Вищий спеціалізований, який знову по-вернув справу до першої інстанції. Врешті-решт, Козелецький районний суд через нестачу суддів передає справу до Бобровицького, який виносить ухвалу на користь Григорія Шуриги.
Та за ці роки в Євминці вже встигли відбутися чергові місцеві вибори, де долю села довірили молодому очільнику Юрію Рогозі. Він, до речі, виконував обов’язки Євминського сільського голови два роки поспіль до народного голосу-вання, доки тривали судові баталії.
«Взагалі все почалося з того, що колишнього голову Григорія Шуригу притягнули до адміністративної відповідальності за корупційні діяння. Це й було першопричиною, аби зняти його з посади за рішенням ініціативної групи депутатів, – запевняє Юрій Вікторович. – Потім закрутилося-завертілося, і кожен по-своєму почав рахувати голоси. На останньому засіданні Бобровицький районний суд по-становив: позовні вимоги Шуриги задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати рі¬шення позачергової сесії Євминської сільради від 6 жовтня 2012 року (саме тоді депутати голосували, аби Григорій Шурига припинив повноваження, – Авт.), В задоволенні решти позовних вимог – відмовити. Це рішення набрало законної сили, і тепер колишній чиновник подає чергову позовну заяву, аби сільська рада як відповідач повернула йому заробітну плату за три роки з урахуванням інфляції та 3% річних і відшкодувала моральну шкоду у розмірі п’яти тисяч гривень. Ми оскаржуватимемо це у суді».
У сільській раді зізнаються, що на судову тяганину вже витратили понад 120 тисяч гривень. І зважаючи на обставини, що складаються, доведеться нести витрати й надалі. А це все бюджетні кошти…
Григорій Шурига зі свого боку налаштований рішуче й запевняє, що ладен встановлювати свою справедливість скільки доведеться, мовляв, діє він лише згідно з буквою закону.
Чим же закінчиться нова балада в Євминці – триматимемо руку на пульсі. А в селі тим часом люди зізнаються, що вже втомилися від цих затяжних чвар.
Мовляв, то крісло не можуть поділити, то портфелі, то місця біля годівниці… Якби так про благоустрій села дбали…