Вибухи боєприпасів вранці 9 жовтня на 6-му арсеналі військової частини А-1479, що біля Ічні Чернігівської області, почалися в різних місцях. Про це на брифінгу повідомив заступник начальника Генштабу Родіон Тимошенко. «За даними, якими ми володіємо на цей момент, два вибухи відбулися одночасно, а потім в іншому кінці арсеналу були ще два вибухи», — розповів генерал. На думку Тимошенко, це вказує на диверсію.
Волонтер спільноти ІнфоНапалм Роман Бурко звернув увагу на цікаві факти інформаційної активності росіян навколо вибухів боєприпасів. Виявляється, ще 6 жовтня через пропагандистські ресурси «ФАН» та «Новороссия» з посиланням на заявитак званого прес-секретаря «ДНР» Даніла Безсонова почали вкидуватися повідомлення про те, що нібито бійці ЗСУ продали терористам «ДНР» два ПЗРК «Ігла». Безсонов повторював цю інформацію декілька днів на своїх брифінгах. А 8 жовтня цей інформаційний вкид підхопили російські державні ЗМІ.
На федеральному каналі «Россия 1» з‘явився сюжет, в якому показані «оперативні зйомки», на яких нібито українські військові передають бойовикам зброю і перераховують отримані за неї гроші. Як пише пане Роман, в очі одразу впадають «жовті ідентифікаційні стрічки», які не використовуються в зоні проведення АТО/ООС, приблизно, з 2015 року.
В ніч на 9 жовтня стаються вибухи, із зони ураження евакуйовано десятки тисяч мирних мешканців. А тим часом російські ЗМІ продовжують розкручувати інформацію, нібито склади підривали самі українці. Нібито для того, щоб приховати продаж 2 ПЗРК «Ігла». Аналогічну версію про самопідрив через нестачу озброєння на складах висувають і деякі українські експерти. В ефірі українських телеканалів знову з‘являються різноманітні інтерпретації істеричного меседжа «Війна вигідна олігархам», «чим більше вибухне набоїв, тим більше збагатяться виробники зброї». І наостанок — коли вже всі інформаційні ресурси передавали інформацію про вибухи, о 10:02, кримський окупаційний ресурс «Кримінфо» опублікував новину «Міністерство оборони РФ відзвітувало про знищення складів боєприпасів в тилу умовного противника».
«Вже зараз можна говорити, що росіяни провели якісну спецоперацію із залученням інформаційно-психологічного компоненту та узгодженням на всіх ланках підконтрольних ресурсів. Залучили диверсійні групи для пролонгації та посилення ефекту. Розіграли все як по підручнику», — підсумовує пан Бурко.
До речі, про підручники. Французький дослідник Жак Еллюль в своїй роботі "Пропаганда" говорить, що ціль сучасної пропаганди полягає не в навіюванні масам ідей та вірувань, а в провокації їх до певних дій. Пропаганда більше не змінює приналежність індивіда до тієї чи іншої доктрини. Вона змушує людину ірраціонально доєднатися до процесу, який спровокований маніпулятором. Сучасна пропаганда, стверджує Еллюль, не залишає вибору та пригнічує інстинкти людини. По книжках Еллюля масова комунікація та пропаганда викладається в російському МГІМО. Тож варто прислухатися до спеціаліста, який стверджує, що пропаганду не можна розглядати виключно як навіювання брехні.
Британський журналіст Пітер Померанцев у книзі «Нічого не правда і все можливо» переконливо доводить, що ціллю російської пропаганди є створення умов для того, «щоб ніхто нікому не довіряв». Ціллю російської пропаганди в світі є руйнація норм, законів і права. А з ними і міжнародних інституцій, які ґрунтуються на цінностях. Навіюванням ілюзії рівноцінності правди та брехні, права та сили, агресора та жертви агресії, російська пропаганда руйнує усталений порядок та створює новий викривлений світ, в якому більше нема принципів і цінностей, відсутні цивілізовані норми та правила.
Найкращим прикладом такого викривленого є російська аргументація по анексії Криму. Не тільки російські штатні спікери, але й західні обивателі, політики та експерти дозволяють собі протиставляти брехливі аргументи Росії про захист російськомовного населення нормам міжнародного права, в яких визначається, що захоплення чужих територій є злочином. В цьому випадку геть не важливо, чи розповсюджують спікери російську аргументацію, чи протистоять їй.
Є неприйнятним вже те, що факт злочину та мотив здійснення злочину, який озвучує злочинець, представляються як рівноправні «точки зору».
Підігравання російським пропагандистським цілям відбувається вже тоді, коли намагаються створити уявлення, ніби ведеться якась суперечка між встановленим і визнаним фактом російської збройної агресії проти України і божевільним мороком російськомовних бабусь про скрєпи та бандерівців на Майдані. Між фактами і виголошенням гасел дискусії не може бути в принципі. Адже руйнується довіра до систему права та знецінюється принцип невідворотності покарання за здійснений злочин.
Ніхто не буде витрачати шалені ресурси на пропаганду та диверсійні спецоперації тільки для того, щоб «люди у щось повірили». Метою будь-якої інформаційної спецоперації завжди є спонукання мас до дій, — переважно, ірраціональних дій. Тож, розглянемо більш докладно алгоритм маніпуляції масовою свідомістю, який складається з кількох основних етапів.
На першому етапі аналізуються культурно-психологічні особливості цільової аудиторії, збирається інформація та формується портрет адресанта, визначаються больові точки, в які він повірить неодмінно. У випадку з інформатакою навколо вибухів — це теза про те, що армійське начальство краде, або сприяє крадіжкам зброї.
На другому етапі створюється картинка викривленої реальності, яка виводить цільову групу на потрібну маніпулятору модель поведінки. Тут ворожі ЗМІ спрацювали як «шептуни» в натовпі, які розповсюджують чутки, що ґрунтуються на глибинних страхах та упередженнях. Примітно, що у ворожих повідомленнях, які запускалися за кілька днів до вибухів, робилося припущення, що задля того, щоб приховати крадіжку, можуть початися пожежі на складах.
Третій етап - запускається реальна подія, яка має для адресата символічне значення. В нашому випадку — це диверсія і підрив складів вже в четвертий раз з початку війни, що особливо обурює українців.
Четвертий етап маніпуляції знову пропагандистський: за допомогою контролю над ЗМІ та управління інформаційними фільтрами, аудиторію змушують повірити, що викривлена картинка, підмінені поняття, перекручені сенси — це і є об‘єктивна реальність.
В ситуації з вибухами фільтри відпрацювали бездоганно. Більшість телеканалів юзали «військових експертів», обговорювали нестачу зброї, крадіжки виділених на безпеку коштів. В той же час, представники Міністерства оборони України повідомили, що їм було складно потрапити на українські телеканали, щоб оперативно надати інформацію про подію і заходи безпеки. Під час наради силовиків міністр оборони Степан Полторак доповів, що вранці 9 жовтня на 112-й канал вдалося потрапити лише після двох годин вмовлянь, а в доступі до ранкового ефіру UA:Першого представнику МО відмовили з формулюванням: «Переб‘ються».
Планування та запуск шокових подій, які підкріплені інформаційною атакою є важливим елементом впливу на свідомість супротивника. Якщо основною ціллю ведення бойових дій є фізичне знищення противника, то метою інформаційної війни, є дезорієнтація ворога за допомогою маніпулятивних технологій, які спрямовані на руйнацію його цінностей, змістовного контексту, на якому ці цінності ґрунтуються.
Через втрату довіри, тобто нав‘язливого відчуття, що ніщо не є правдою і все можливо, виникає страх та одночасна неможливість солідаризуватися з іншими для конструктивного подолання проблем.
Джерело: espreso.tv
