Бджолярство у нього в крові. З діда-прадіда в родині Сергія Ященка тримають пасіку та виготовляють цілющі продукти.
«Мій прадід Остап, який жив до 1968 року, дуже довго займався бджільництвом. Дід загинув на війні в ранньому віці, тому не можу сказати. Батько мій більше як 40 років займався бджільництвом. Мені завжди подобалася ця справа і принагідно, попри основну роботу, я завжди старався допомагати в цій справі», – Сергій Ященко, бджоляр.
Батько Сергія Ященка почав займатися бджолярством, коли його син уже навчався та працював. Тому безпосереднє знайомство з цим ремеслом у Сергія Михайловича розпочалося вже у зрілому віці, коли він приїжджав до батьків.
«Увесь час намагався вникати, допомагав батькові, тому що бджолярство – це не тільки цікава робота. Це тяжка фізична праця. Треба тягати вулики, які важать від 25-30 кг і до 60 кг. Інколи самому це зробити неможливо. Потрібен ще якийсь помічник», – Сергій Ященко, бджоляр.
Сергій Михайлович раніше працював інженером. У 2013 році він залишився без роботи, то постало питання, чим тепер займатися. Сергію Михайловичу довго роздумувати не довелося, він повністю поринув у бджільництво.
«Мене більше вабив напрям бджільництва, пов’язаний із виробництвом і використанням бджолопродуктів. Перше, з чого я почав, – це з воскової молі. Сьогодні в мене до десятка своїх продуктів, які я виробляю і які реалізовую в Чернігові, мене дуже багато знають», – Сергій Ященко, бджоляр.
Чоловік виготовляє медові вина, корисні льодяники, настоянки, мазі та інше. У своєму господарстві він має 15 вуликів.
«В бджолярстві є картина, що є вулики, які виробляють продукцію, а є вулики технологічні. З них відбувається забір рамок із розплодом. Є вулики, які називаються нуклеуси, – для виведення маток. То говорити загалом кількість вуликів мало про що говорить. Йдеться про робочі вулики», – Сергій Ященко, бджоляр.
Сергій Михайлович називає себе саме бджолярем, адже доглядає за своєю пасікою власними силами.
«У визначенні слова «пасічник» мається на увазі, що це людина яка або сама займається бджолярством, або та, яка може тримати пасіку чи кілька пасік. У неї є наймані робітники, які цим займаються. У мене пасіка невелика, десь 15 вуликів. І я займаюся цим сам. Тобто я бджоляр», – Сергій Ященко, бджоляр.
Бджоляр також розповів, що наприкінці 90-х – на початку 2000-х багато полів не використовувалися. Зараз дуже важко знайти екологічне місце, де бджоли могли б збирати мед, оскільки недобросовісні фермери обробляють поля хімікатами. Це завдає великого удару бджільництву. На щастя, село Сергія Ященка розташоване так, що з однієї сторони є яри, ліси та болота. Там бджоли і збирають мед.
Журналіст – Ольга Лазун
Оператор – Роман Лазун
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv