Арсенал зброї, парк бойових машин і цілу армію солдатів тримає вдома козельчанин Ігор Захарій. Таку колекцію копій військової техніки чоловік створив власними руками зі звичайних бляшанок. Каже, що цей матеріал найкраще підходить для виготовлення моделей.

«Дослідним шляхом дійшов до того, що почав з отаких балонів, алюмінієвих або бляшаних. Але переважно з алюмінію, тому що він слухняний. З нього зручно потім щось робити. Я балон обрізаю, обпалюю – і він набуває потрібних мені властивостей. І вже з нього, на базі якихось креслень, вивчаєш модель, працюєш над кресленнями, отримуєш шаблон, який наносиш на матеріал. Із нього вирізаєш і потім складаєш потрібну тобі модель», – розповідає Ігор Захарій, конструктор.

Таке хобі в Ігоря з’явилося ще в дитинстві. Коли хлопець дивився фільми про війну, то йому дуже хотілося мати серед своїх іграшок точно такі ж танки та машини. Але купити їх було неможливо, і юний винахідник намагався зробити все самотужки. Спершу спробував відтворити побачене за допомогою пластиліну, потім – картону. В іграх хлопець прагнув максимально відтворити воєнні дії.

«Граючи у дворі, відтворюючи ці битви, теж так піднімали землю, нібито вибухи, щоб це було правдоподібно. Я у своїх іграх намагався, щоб було як по-справжньому. Тому доводилося в мами на кухні красти ложку, рити окопи у дворі. Робили з дерев’яних паличок такі нібито відвали, щоб не осипалися окопи. Розсідалися солдатики, бомбили ми їх цеглою, поранених перемотували білими нитками, наче бинтами, вкладали в бліндажі».

«Він організовував такі великі війни зі своїми однокласниками. Це молодші класи були. Виливали форми всі – з цементу, гіпсу, паперу. Всі матеріали були перевірені в процесі проб і помилок. Вони робили там полігони в якомусь кутку саду і там усе робилося. Майстерня могла бути і на вулиці, і в якомусь кутку хати», – говорить Світлана Захарій, мати конструктора.

Серед шанувальників творчості Ігоря чимало його друзів і знайомих, які часто просять подарувати якийсь предмет колекції як сувенір. Однак є й ті, хто допомагає розвивати талант та підказує нові ідеї для практичного застосування моделей.

«Досить гарна колекція, із неї можна робити якісь, скажімо, анімаційні фільми, мультфільми. Також Ігор може застосовувати свої напрацювання для створення анімаційного мультфільму патріотичного. Це було б на ура», – розповідає Юрій Вульвач, друг.

Усі вироби майстра відтворені максимально точно. Для цього чоловіку доводиться вивчати армії й озброєння різних країн за історичними книжками та кресленнями, саме тому моделі не статичні, а складаються повністю з рухомих деталей. До того ж конструктор здебільшого не використовує спеціальних інструментів, а застосовує звичайні пристосування.

«У мене є дуже спеціальні ножиці, лінійка, пінцет, калькулятор. Потім уже починаєш купувати якісь більш просунуті інструменти. Спершу викреслював ручкою, а потім уже дізнався, що є спеціальні олівці з алмазним наконечником і вже почав ними користуватися».

Виготовленням моделей чоловік займається у вільний від роботи держслужбовця час і каже, що це не для продажу. Більша частина колекції Ігоря Захарія має тематику Другої світової війни, але, окрім солдат, він створює і лицарів з усім екіпіруванням. Загалом армія майстра нараховує приблизно п’ять тисяч фігурок і понад 200 одиниць радянської та німецької техніки.

Журналіст: Ольга Лазун

Оператор: Роман Лазун